Йдуть роки, десятиліття, століття, а ресторани, кав’ярні, паби продовжують відігравати не лише роль закладів для харчування, а й для відпочинку, теплих розмов з рідними та друзями. Сюди приходять повеселитись, вдосталь наговоритись, запрошують на побачення та на ділові зустрічі. І хоч XX століття було суцільним століттям випробувань, рівняни все одно відвідували ресторани та кав’ярні, пише irivnyanyn.com. Тож якими були заклади харчування Рівного в минулому столітті?
Шинки, ресторани та пивні лавки Рівного в першій пол. XX ст.
Перш ніж зануритись в ресторанну історію Рівного XX століття, варто сказати, що чимало шинків, трактирів та інших закладів, де можна було поїсти було і в позаминулому столітті. Переважно більшість таких закладів належала князям Любомирським – власникам Рівного.
До прикладу, у першій половині XIX ст. в Рівному князю Казимиру Любомирському належало 22 корчми, 18 шинків, 2 трактири та 2 рейнських погреби. Оскільки кількість населення Рівного на той час не перевищувала 5 тис., то такої кількості закладів, де можна поїсти і випити, було достатньо для невеликого міста.
На початку XX століття міська дума Рівного видала постанову, згідно якої шинки повинні розміщатися лише на перших поверхах будівель. Перед входом в заклад харчування обов’язково мав висіти ліхтар, а вікна не можна було завішувати фіранками. Верхня частина вхідних дверей також мала бути скляною і прозорою, а кімнати в закладі не повинні були розділяти двері.
З’явились навіть правила для подачі закусок на буфетний стіл. Отож, закуска повинна була зберігатись під скляним ковпаком або накрита дуже легкою прозорою бавовняної тканиною полотняного переплетення – серпанком. Такими були в минулому столітті аналоги сучасної харчової плівки.
А власник шинку повинен був слідкувати не лише за дотриманням санітарно-гігієнічних норм в своєму закладі, а й за тим, щоб відвідувачі не порушували громадський спокій. Але при цьому для розваг гостей дозволялись виступи оркестрів, гра на музичних інструментах.
Станом на 1913 рік у Рівному офіційно налічувалось 35 готелів при яких були ресторани або буфети, а також два ресторани і три кафе. Працювали також пивні та винні лавки. Такі заклади відкривали свої двері о 8-ї ранку, а закривали о 23-й. Ресторани та трактири працювали до 1-ї ночі. А ресторани вищого розряду відкривались лише опівдні та могли працювати до 3-ї ночі.
У міжвоєнні роки у Рівному набувають великої популярності кабаре: «Новий світ», «Варшава», «Артіль», а також кав’ярні «Едвард» і «Раже».
В роки німецької окупації Рівного, яка тривала з 1941 по 1944 роки, в місті продовжували діяти заклад харчування. Найвідомішим був ресторан «Дойчегоф», де проводили час нацистські офіцери. В ресторані готувались різноманітні страви німецької та європейської кухні, відбувались концерти, а в готельних номерах, подейкують, був бордель.
Після звільнення Рівного від нацистських окупантів ресторан отримав найменування «Весна». Будівля не збереглася, а на її місці працює один з найвідоміших готелів Рівного «Україна».
Ресторани Рівного у повоєнний період
У післявоєнні роки, на початку 50-х у місті відкриваються одразу три великих ресторани – «Спорт», «Україна» та ресторан, який розміщувався в приміщенні залізничного вокзалу. Ресторан «Спорт» відкрив свої двері для відвідувачів у жовтні 1958 року та зберіг свою автентичність до наших днів.
«Спорт» славився своєї кухнею. Ресторанні кухарі придумували спеціальні страви, які затверджувала спеціальна кулінарна рада. Тут грала жива музика, можна було станцювати, як і повільний танець, так і ритмічний рок-н-рол. В «Спорті» містяни святкували ювілеї, весілля та інші визначні родинні події.
В 60-х роках в Рівному було чимало бюджетних закладів для харчування – робітничих, студентських та шкільних їдалень. Тут можна було поїсти, не витрачаючи багато коштів. До прикладу, м’ясна котлета коштувала 12-25 копійок, борщ – 5-10 копійок, гарнір – 3-10 копійок, компот – 5 копійок, чай – 2 копійки.
Такі заклади розташовувались переважно всередині або поблизу шкіл, інститутів, підприємств. Популярними також були пельменні.
До слова, невеличкі буфети, де можна було придбати булочні та кондитерські вироби були в кінотеатрах. Відвідувачі могли поласувати морозивом, тістечком, випити соку.
Розвиток ресторанної справи у 60-70-ті роки
В кінці 60-х років минулого століття почали з’являтись кафе зі столиками на тоненьких ніжках, де можна було замовити каву, морозиво, сухе вино. Та й назви таких кафе ставали більш привабливішими для відвідувача. Наприклад, при вході в центральний міський парк ім. Тараса Шевченка відкрилося кафе під назвою «Супутник». Це вже була далеко не їдальня. Однак і рестораном заклад важко було назвати, адже тут не було гардеробу, де б відвідувачі змогли б лишити свій верхній одяг. Тим не менш, «Супутник» тривалий час був дуже популярним місцем для відпочинку серед рівненської молоді.
У 60-70-ті роки популярним також було кафе «Молочне». До наших днів заклад не зберігся. На території сучасного Гідропарку в радянський час існував ресторан «Ракета». Заклад мав вигляд корабля, який приймав всіх охочих провести час на палубі. Корабель-ресторан теж не зберігся до наших днів.
Рівняни пригадують, що найсмачніша кава, принаймні багато, хто так вважає, була в центральному гастрономі Рівного. По-іншому заклад називали «Цегельня». Це було своєрідне місце зустрічі правоохоронців, бізнесменів, творчої інтелігенції та інших людей.
А от місцем закоханих пар або таємних коханців був ресторан «Горинь» – заклад, в якому можна було сховатись подалі від допитливих очей містян. До наших днів від ресторану нічого не лишилось, хіба що згадки в пам’яті рівнян.
Ресторани та кав’ярні Рівного в 80-90-ті роки
Кінець 80-х – початок 90-х років минулого століття ознаменувався зростанням у Рівному кількості ресторанів та кафе. Причому, часто нові заклади виникали стихійно, в зовсім непристосованих приміщеннях.
До прикладу, заклад «Фламінго», який відкрився у 1996 році розпочинав свій шлях з маленької дерев’яної споруди, де було всього лиш п’ять столиків для відвідувачів. Однак у 2007 році ресторан перетворився на сучасний 4-х поверховий заклад.
Наприкінці минулого століття популярністю серед рівнян користувались заклади кафе «Юність», «Будівельник», «Ластівка». Рівняни пригадують, що обід в кафе «Юність» обходився недорого – десь біля 1 карбованця. В народі «Юність» ще часто називали «Акваріумом», через великі вікна закладу. Через деякий час будівлю перебудували і на місці «Юності» з’явилась «Ярославна». Згодом замість «Ярославни» з’явився відомий «Істамбул».
В другій половині 90-х років у Рівному відкриваються перші піцерії. Власне, перший заклад, де можна було поласувати піцою так і називався «Піцерія» – без жодних чудернацьких і вигадливих назв. У 1996 році з’явилась піцерія «Дока-піца». Цей заклад швидко став відомим завдяки тому, що тут діяла доставка піци.
У 1998 році на місці колишньої радянської пивної відкрився ресторан «Фараон». Тривалий час заклад вважався одним з найелітніших ресторанів, далеко не кожному по кишені.
Звичайно, це не весь перелік ресторанів та кав’ярень Рівного в минулому столітті. У кожного, напевно, був свій улюблений заклад з яким пов’язують теплі спогади зустрічей, розмов, святкувань, побачень. Саме спогади й прив’язують нас до тих чи інших закладів, роблять їх улюбленими.
