3 Липня 2022

До Мятина їдуть паломники з усієї Рівненщини заради чудотворної ікони

Related

Діалектизми і архаїзми: особливості мови на Рівненщині

Іноді, ми не помічаємо, як вживаємо в своїй повсякденній...

Фармація минулих століть: історія аптечної справи у Рівному

Здавна аптечна справа викликала шану і повагу серед людей....

Творче Рівне: як гумор та сатира допомагає у війні проти росії

Постійний моніторинг негативних новин може призвести до погіршення здоров'я,...

День Конституції в Рівному: що обурило місцевих жителів

28 червня наша країна відзначає щорічно День Конституції. У...

Share

Село Мятин колишнього Млинівського району на Рівненщині славиться своєю святинею. Свято-Покровський храм височіє над річкою Іква сотні років і зустрічає паломників з усієї України. У церкві протягом 250 років зберігається особлива реліквія – чудотворна Іверсько-Мятинська ікона Пресвятої Богородиці. Більше на сайті irivnyanyn.

Село невеличке, всього 45 подвір’їв. Жителі пишаються храмом і радо розповідають історію його виникнення. Він зумів встояти перед комуністичною владою і не зачинявся в ті важкі для релігії часи.

Історія виникнення храму та появи в ньому ікони Богородиці

ікона Богородиці

Настоятель Степан Тростянчук розказує, що ікона знаходиться в стінах храму з 1756 року. Цей факт документально підтверджено. Існує дві версії виникнення чудотворної ікони. Згідно з першим варіантом, це майстерне творіння Григорія з Перевередова. Образ благословив священник Олександр Лозовський. Інша версія переконує, що ікону виловили в Ікві, принесли до храму і сталося чудо – зображення оновилося. Так чи інакше, місцеве жителі переповідають історії, коли після прикладання до священної реліквії хворі селяни зцілювалися.

У 1882 році храм зазнав лиха – під час пожежі в селі постраждала дзвіниця, проте стареньку церкву стихія не зачепила. З роками підвалини почали гнити, а стіни просідати. Прихожани зібрали кошти на будівництво нового храму, але в роки Першої світової війни його спалили. У 1921 році вдалося знову побудувати церкву, яка збереглася до наших днів.

Степан Тростянчук розповідає, що в Мятині народилася його мама. Він змалечку ходив з нею до храму та збагачувався духовною енергетикою. У певний час відчув, що хоче служити Богові. Закінчив Волинську духовну семінарію і став настоятелем. На власні очі бачив, наскільки святий образ Богородиці помічний і чудотворний.

Дивовижні історії зцілення селян

З покоління в покоління передаються історії, пов’язані із місцевою святинею.

Старші люди пам’ятають про чоловіка із села Іваннє. Він швидко втрачав зір, а лікарі розводили руками і не давали надії його зберегти. Селянин майже осліп і вже готовий змиритися зі своїм недугом, проте однієї ночі побачив віщий сон. Приснилася Іверсько-Мятинська ікона Пресвятої Богородиці у великому покривалі. Чоловік прокинувся і почав у молитві просити Бога допомогти йому. Сталося справжнє диво – зір повернувся. Лікарі не мають медичного пояснення цій історії.

Валентина Богута проживає у Мятині і теж має чим здивувати. Батьки їй розповідали про одного хлопчину, який самостійно не ходив, а користувався милицями. Після молитви юнак зцілився.

З 1960-х років слава про чудотворний образ ширилася далеко регіоном. До села з’їжджалися не лише з Рівненщини, а й з інших областей. Паломники вірили, що найсприятливіший день – це десята п’ятниця після Великодня. У цей час в храмі збиралося багато вірян і траплялися дива. Згодом про чудодійну ікону трохи призабули, а після 2014 року знову заговорили.

У часи російської агресії семеро селян відправилися захищати батьківщину на Сході. Всі чоловіки повернулися до рідної домівки живими. Односельці вважають, що молитви захистили воїнів і допомогли їм пройти випробування.