Для Рівного вже довгий час залишається актуальною тема старих будинків. Через постійні перебудови, що відбуваються у місті, особливо в його центральній частині, стародавні споруди, а іноді й цілі квартали, поступово зникають. Так місто втрачає свою самобутність та неповторний колорит, що були притаманні маленькому, затишному містечку, пише сайт irivnyanyn.com.
Деякі будівлі руйнуються природно, інші ж навмисно доводять до аварійного стану.
Небайдужі рівняни намагаються захистити старі будівлі, на які звернули увагу забудовники та які планують зносити. Як, наприклад, найстаріший унікальний будинок, свідок князівських часів, що розташований на вулиці 16 Липня, 59.
Родом з Рівного
Ілля Сигачов народився у Рівному, проте вже понад десять років проживає у Києві.
Навчався у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.
За фахом Ілля – історик. Вже п’ять років цікавиться архітектурою та, подорожуючи різними містами України, фотографує старовинні двері.
У колекції Іллі близько п’ятнадцяти тисяч фотографій дверей з Києва, Рівного, Житомира, Тернополя, Бережан.
Про захоплення
Ілля Сигачов фотографує не лише двері, але й старовинні будинки. Особливо радіє, коли щастить побачити такі будівлі, на яких містяться дати їх спорудження.
Як згадує Ілля, його бабуся дивувалася, навіщо йому ці двері, адже вони нікого не цікавитимуть.
Ілля постійно викладав фотографії дверей у соціальних мережах, і, на свій подив, а також на подив бабусі, отримав багато схвальних відгуків. Люди писали, що живуть поруч, а такої краси не помічали.
Чоловік зазначає, що досліджуючи парадні входи та двері, він побачив, що їх збереглося у гарному стані не так вже й багато. Йому часто доводиться бачити, що парадний вхід зберігся в гарному стані, натомість оригінальні дерев’яні двері замінили дешевим пластиком, який аж ніяк не вписується в загальний вигляд будинку.
За словами дослідника, у давнину двері слугували не для охорони будівлі, а для її прикраси.
Мета проєкту
Ілля до кожного фото дверей додає детальний опис: де вони розташовані, в який історичний період були встановлені, дає характеристику стилю, в якому зведено будинок, вказує матеріали, з яких змайстровані та якими прикрашені двері, а також коротку історичну довідку періоду, в якому споруда зводилася.
Як повідомляє Ілля Сигачов, практично всі старі двері, що йому вдалося сфотографувати у Рівному, потребують реставрації.
Саме така реставрація необхідна дверям у будинку 1932 року на вулиці Поштовій, які виконані у стилі функціоналізму. Цікавим елементом цих дверей є “штапики” – одна з деталей, яка виконує декоративну функцію, хоча зазвичай їх ставили тоді, коли вставляли скло.
Ще одні двері, які привернули увагу Іллі й також потребують реставрації, розташовані у будівлі по вулиці Симона Петлюри.
Все, що робить Ілля Сигачов, направлене на збереження старовини, можливість залишити пам’ять про цікаві об’єкти архітектури, хоча б на фото.
Розміщуючи фото у соцмережах, тим самим дослідник заохочує людей займатися реставрацією унікальних дверей.
Ілля Сигачов і сам відшукує можливості залучати фінансові ресурси, необхідні для реставрації. Кошти на такі заходи потрібні немалі.
Наприклад, реставрація дверей у будинку по вулиці Симона Петлюри обійдеться приблизно у 200 тисяч гривень.
За словами Іллі, у сусідньому Львові діє програма з реставрації та відновлення історичних дверей, вікон, фасадів.
Краще наживо
Вся інформація, зібрана дослідником на десятках рівненських вулиць, викладається у його соціальних мережах. Проте Ілля вирішив, що історичні рівненські двері значно краще роздивлятися наживо. Так виникла ідея створення електронної мапи історичних дверей Рівного.
Попередньо Ілля переглядав вулиці міста та старовинні будинки в Google Maps. Інформація в цих картах останній раз оновлювалася у 2015 році. За словами історика, з того часу дуже багато історичних будівель зникло. А на багатьох старих будівлях, що залишились, проведено заміну дверей, вікон.
На карті Ілля позначив 56 дверей, 6 з яких – червоною міткою. Це означає, що вони знищені.
За словами Іллі, чимало дверей перебувають у жалюгідному стані.
Деякі двері зазнали заміни, хоча були у задовільному стані. Мова йде про будинок на вулиці Пересопницькій, 140, де власники чи орендарі здійснили заміну дверей на нові іншого кольору, розміру та матеріалу.
Як стверджує дослідник, карта має дуже зручний формат, який дозволяє в онлайн-режимі перейти на об’єкт, побачити зображення, прочитати детальний опис.
Ілля Сигачов має надію, що хоча б таким чином спонукатиме рівнян помічати довкола себе історичні об’єкти, які поки що ніхто не знищив. А також Ілля таким чином привертає увагу містян до проблем зникнення старовини, закликаючи їх не бути байдужими та відстоювати право на історичну пам’ять.
За словами Іллі, у Рівному ще лишились райони, які йому не вдалося дослідити. Проте він це зробить обов’язково та назбирає інформацію на ще одну добірку з історичних дверей.
Також у планах історика провести комплексне дослідження парадних дверей в старовинних будинках Рівного.
Найдавніша перукарня
Досліджуючи старовину, Ілля Сигачов часом знаходить унікальні пам’ятки минувшини.
Так, недавно він виявив найстарішу перукарню України, яка розташована на вулиці Дубенській, що у Рівному. Увагу дослідника привернула вивіска, яка була дуже великою. Надіславши фото вивіски у фонд “Має Значення”, який займається реставрацією старовинних вивісок у Києві, історик дізнався, що рівненський екземпляр є дуже цікавим. Після цього Ілля Сигачов вирішив завітати в перукарню та поспілкуватись з її власником.
Іллі вдалося дізнатись, що перукарня функціонує з 1923 року. Тобто фактично минуло сто років з часу її відкриття. Сама ж будівля має ще давнішу історію, що сягає 1900-х років. У перукарні зберігається дозвіл на її відкриття, який був виданий ще Рівненським магістратом.
За словами Іллі, зважаючи на те, що поруч розташовувалося колишнє військове містечко, то відкриття саме в цьому місці перукарні для солдатів і офіцерів було досить прибутковою справою.
В перукарні також зберегли раритетне перукарське крісло 1950-х років, а на стіні висить давня картина із зображенням самої перукарні.
Власник перукарні скаржиться, що сусіди намагаються витіснити його з цього приміщення.
Як зазначає Ілля Сигачов, шкода, що Рівне – не Київ і не Львів, адже така перукарня там мала б кращу долю.
Проте автор резюмує: що маємо, те маємо, і найстаріша перукарня України розташована саме у Рівному.
Ілля Сигачов має інформацію також про інші не менш цікаві будівлі Рівного.
Як зазначає дослідник, йому прикро, що місцева влада ігнорує руйнування пам’яток XIX початку XX століть. Прикро, що вони закривають очі на безконтрольні надбудови, прибудови та добудови на старих кам’яницях. Прикро і від того, що власники чи орендарі давніх будинків XIX століття зносять старі оригінальні вікна та двері, замінюючи їх дешевим пластиком, який псує автентичний зовнішній вигляд споруди.
Допоки в Рівному буде відсутній історико-архітектурний план міста, який має запобігати його хаотичній забудові та сприяти захисту старовини, існує суттєва загроза знищення давніх будинків.
Все, що залишається зараз, – це фільмувати та фотографувати, аби було що розповідати нащадкам.