День Святої Трійці – одне із дванадцяти найважливіших свят в християнстві. В народі ці свята здавна називають Зеленими. Адже колись наші предки напередодні Трійці прикрашали домівки різноманітною зеленню. Вони вірили, що духмяні трави відженуть все погане від оселі. Цьогоріч рівняни та гості міста мали можливість ознайомитись з давніми традиціями наших предків, оволодіти майстерністю плетіння оберегу для дому та відволіктись від негативних думок, пише irivnyanyn.com.
Відтворення давніх традицій українців у парку історичної реконструкції Оствиця
Напередодні свята Трійці у парку історичної реконструкції Оствиця народні майстри влаштували для рівнян та переселенців майстер-клас з плетіння оберегів для дому. Обереги виплітаються в формі замкненого кола. Для цього використовують різноманітні трави, квіти та листя дерев. Такими оберегами наші предки прикрашали свої домівки до Зелених свят. Вони вірили, що духмяні трави та зілля відженуть від дому та подвір’я всіх злих духів.
Народна майстриня зі Здолбунова Ірина Кухар розповіла, що такі традиції беруть свій початок ще з язичницьких часів. Однак вона зазначила, що найсильніший оберіг – це молитва.
«Замкнене коло – це також був як оберіг, через яке не зможе проникнути нечиста сила. Але самий найбільший оберіг – це молитва. Такі вірування ще з язичницьких часів, віночки робили із пахучих трав, можна було ще й деревій використовувати. Чіпляли його на вхідних дверях, ніби цей аромат не давав злу, поганим думкам, помислам потрапити в оселю», – розповіла народна майстриня зі Здолбунова Ірина Кухар.
Відвідали майстер-клас з плетіння оберегів і переселенці, яким довелося покинути свої домівки через повномасштабне вторгнення Росії. Наприклад, Олена з Лисичанська, яка знайшла прихисток в Рівному, розповіла, що їй було цікаво долучитись до створення віночка. Жінка розповіла, що в Рівному відкрила для себе нові традиції на Трійцю. Наприклад, застеляти підлогу до свята лепехою. З її слів, такої традиції немає в її рідному Лисичанську.
«Після ворожої навали росіян ми приїхали з Луганщини спочатку до Львова, а потім – Рівного. Син мій відвідував майстер-клас з ковальства, а я просто чекала. Побачила, як створюють віночки та не змогла втриматися. Дуже сподобалося. В нас вдома, в Лисичанську на Трійцю теж домівки прикрашають зеленню. Проте, ми не застеляємо підлогу лепехою. Вперше в Рівному почула про цю традицію. В місті нам подобається, намагаємося призвичаїтися», – поділилася пані Олена.
Загалом, рівнянам та гостям міста подобається відвідувати Оствицю. Адже в парку часто проводять майстер-класи з вивчення давніх ремесел. А дехто приходить сюди, щоб відпочити від міського шуму та насолодитись спокоєм природи. Рівнян та гостей міста також приваблює бойовий човен вікінгів – драккар, який плаває озером. Окрім цього Оствиця є чудовим місцем для фотосесій.
Ініціатор створення історичної локації «Оствиця» Юрій Ойцюсь зазначив, що після початку повномасштабної війни відвідувачів парку стало менше. Але, не дивлячись на це, в Оствиці майже щовихідних проводяться цікаві заходи. Тому жителі і гості міста можуть з цікавістю та користю провести дозвілля.
«Наразі на Оствиці відбувається багато майстер-класів, формується мистецький простір, залучаємо різних майстрів. Якщо погодні умови комфортні, то відвідувачів на Оствиці більше. Після початку війни багато переселенців з Херсону, Харкова, Бучі, Києва побували у нас, щоб познайомитися з історією та ремеслами. Кожні вихідні ми організовуємо цікаві заходи, аби рівняни та гості нашого міста могли з користю провести час та отримати новий досвід», – каже дослідник, ініціатор створення парку історичної реконструкції Городище “Оствиця” Юрій Ойцюсь.
Християнство чи язичництво: як до традицій на Трійцю ставиться церква
Не секрет, що традиції прикрашання домівок на Трійцю гіллям дерев, різнотрав’ям та квітами беруть свій початок з язичництва. Однак віряни навіть приносять до храмів на освячення різноманітну зелень, здебільшого лепеху. Як до таких традицій ставиться церква розповів протоієрей Свято-Покровського кафедрального собору Петро Мартинюк.
«Стосовно традиції прикрашання зеленню домівок, у храмах в тому числі, багато дослідників ведуть її з часів язичництва. Але православна церква вбачає в цьому зовсім інший символізм. В цей день ми згадуємо сходження Святого Духа на Апостолів, який переродив їх, зміцнив їх у проповіді християнства. Так само і кожного з нас, дух перероджує і змінює. Церква вбачає символізм в тому, що зелень є, як жива, так само Дух Святий оживляє кожну людину, яка вірує в нього та приймає його в свою душу», – пояснив протоієрей Петро Мартинюк.
Духівник додав, що зелень стала невід’ємним символом світлого свята Трійці ще й тому, що саме зараз, на початку літа цвітуть різноманітні лікарські рослини. З давніх часів люди збирали їх та приносили в храм на освячення. Однак головну роль тут відіграє молитва. Саме вона благословляє трави в цей світлий день.
