Столиця не столиця без Хрещатика, київського торта та каштанів. Львів не був би містом Лева без запашної кави, оперного театру та атмосферних трамваїв, пише сайт irivnyanyn.com. А Рівне? Без чого Рівне не було б справжнім Рівним? 

А й дійсно, без чого?

Про герб та прапор як традиційні символи Рівного

По-перше, як і будь-яке інше місто, Рівне не було б Рівним без своїх традиційних символів – тобто без герба та прапора. Ці речі – своєрідна ідентифікація, тож не згадати про них ну ніяк не можна. 

Спершу про герб Рівного. Як він виглядає? 

Розпочнемо з форми. Це чотирикутник із таким собі загостренням унизу. 

Далі – кольори. Найбільше на рівненському гербі блакитного кольору, який є загальним тлом. Він, за задумом, символізує красу та величність міста. 

Присутній також срібний відтінок. Цей колір – колір чистоти. На гербі він забарвлює браму, яка відповідно теж є на зображенні. І присутня вона на ньому не просто так. Адже ця брама є ще одним окремим символом Рівного. 

Згадайте величезну споруду, розташовану на Луцькому кільці. Так-так, це і є та ж сама брама з герба. Факт, що її зобразили на одному з найголовніших символів міста, безперечно, про щось говорить, погодьтеся. Тож без підтексту у цьому випадку не обійшлося б, зрозуміло.

Згадана брама ще колись стала символом Рівного, а точніше символом колишніх головних доріг, які вели до обласного центру. Раніше можна було туди дістатися із трьох сторін – з боку Клеваня, Тучина і Здолбунова. Тож відповідно три в’їзди умовно і зображувала (та й зображає донині) ця брама. Усе за рахунок арок – однієї повної (посередині) та двох напіварок (з обох боків).

І, щоб закінчити з кольорами, то зауважимо, що на гербі Рівного є і зелена барва. Вона простягається смужкою у самому низу символа. 

Разом усе виглядає так, ніби згадана вище срібна брама стоїть на землі на фоні блакитного неба. Красивий задум, красивий.

А що ж з прапором? 

Стяг Рівного – це яскравий приклад того, як потрібно дотримуватися поставлених умов. Про що це ми?

Згідно з певними канонами, прапор міста мусить мати гаму кольорів історичного герба. Тож, напевно, вам уже зрозуміло, якими барвами майорить рівненський стяг?

Так, блакитною, зеленою та срібною. 

Кольори на прапорі розташовані поздовжніми смужками: зверху – блакитний, посередині  – зелений, знизу – срібний. А також у верхньому кутку стяга красується герб. Куди ж без нього!

Про архітектурні символи Рівного

Символами Рівного є і його архітектурні пам‘ятки. Наше місто на них багате, але серед усього того переліку можна виділити по-справжньому особливі місця. Місця, яким достатньо одного лише фото, аби враз відчути, шо то якраз таки про Рівне.

Взагалі ж, архітектурні символи міста – це саме про вигляд. І у Рівному ефект «вау» від побаченого можна отримати від місцевого органного залу.

Хтось це місце любить відвідувати, для когось щось подібне є чужим, але всі без заперечень зійдуться на тому, що виглядає Рівненський органний зал надзвичайно. Це і робить його архітектурною родзинкою міста.

Самій будівлі вже понад 100 років – 165, якщо бути точними. Адже почали зводити споруду ще у вересні 1858 року. За більше ніж одне століття приміщення встигло пройти шлях від костелу до кінотеатру і врешті-решт до органного залу.

Зрозуміло, що від початкового зовнішнього вигляду будівлі мало що залишилося, але все ж навіть до цих пір достатньо всього-на-всього одного погляду, аби відчути атмосферу минулого у сучасному Рівному. Адже готичний стиль будівлі, величезні колони та високі стелі всередині, а також неймовірні вітражі на вікнах таки виконують своє діло.

Напевно, це і робить органний зал особливим символом Рівного. 

Але не його одного. 

Аналогічний архітектурний символ міста – Рівненський драмтеатр,а точніше, його будівля. 

Таким, як ми бачимо його зараз, він є з 1983 року. 

Саме тоді, як подарунок до 700-річчя міста, і відкрили (після відбудови) театр.

Відтоді споруда і зачаровує рівнян своєю надзвичайною архітектурою та стилем.

Про традиційні страви Рівного як один із символів міста

Окрім традиційних символів, є й багато інших речей, які асоціюються з тим чи іншим містом України. Зокрема, це й страви.

Подібними, так би мовити, смачними символами Рівного є насамперед мацик та картопляники.

Мацик – справжня кулінарна візитівка нашого краю. За своєю сутністю, це в’ялене м’ясо в кендюсі – вичиненому свинячому шлункові. Опис звучить, можливо, і так собі, але насправді страва – пальчики оближеш. 

Готують її в нашій області вже не одне століття. І за цей час мацик неабияк полюбився жителям Рівненщини. Полюбився настільки, що на честь нього в обласному центрі якось проводили фестиваль мацика. Як-не-як, але все ж свого роду визнання.

Такою ж типово рівненською стравою вважають картопляники, або ж, як ще інакше називають, зрази. Готують їх господині із різними начинками – хтось із грибами, інші з капустою, решта – з м’ясом. І з усім цим вони однаково смачні. 

Звичайно, і картопляники, і мацик їдять і в інших областях України. Але ж і ми, рівняни, деруни готуємо, правда? Хоча такий факт не стоїть на заваді цій страві вважатися своєрідним символом Житомирщини. 

Про зелений колір як символ Рівного

Про зелений колір у цьому матеріалі ми вже згадували, коли говорили про герб та прапор Рівного. Але зараз ітиметься про дещо інше.

Під цією “зеленою барвою” мається на увазі кількість насаджень у самому місті. Адже з давніх-давен Рівне асоціювалося з найбільш квітучим і озелененим обласним центром. 

Про це, зокрема, свідчать світлини з минулих часів. Дерева та квіти були чи не всюди.

На жаль, останніми роками кількість зелених насаджень у Рівному потроху зменшується. Але, все ж, поки що це не заважає нашому місту тримати лідерство у номінації “Найбільш квітучий і озеленений обласний центр”. Надіємось, так буде і надалі.

Про особливі місця, які є символами Рівного

І наостанок про особливі місця Рівного. Адже погодьтеся, що вони теж є своєрідними символами міста.

Ось як, наприклад, пам’ятник Тарасу Шевченку. 

Але у цьому випадку ідеться не як про монумент у прямому сенсі цього слова. Ні. А як про символ місця зустрічі для рівнян. Бо ж чи не в кожного з нас був подібний діалог:

– Де зустрінемося?
– Біля Шевченка.

Або ж:

– Де чекатимеш мене?
– Біля Шевченка.

Аналогічним символом міста є парк молоді. 

Бо, скажіть, кому з нас не пропонували прогулятися на Лебединці? Є такі?

Це справді місце, де проходить певний відсоток життя рівнян. Хтось там бавиться на дитячому майданчику, хтось романтично прогулюється біля озера, хтось спокійно відпочиває на лавочках у парку. 

У кожного з містян буде свій спогад про Лебединку, але те, що він буде, – це однозначно. 

І останнім особливим місцем Рівного є “Оствиця”. 

Цей парк історичної реконструкції є своєрідним символом спокою. Хоча відвідувачів там завжди предостатньо.

Але ж сама територія на березі Басівкутської водойми, будівлі часів Київської Русі, свиня Фрося, яка вільно прогулюється територією парку, човни, на яких можна поплавати – усе це і створює таку домашню атмосферу спокою, що на “Оствицю” хочеться повертатися знову і знову. 

Без неї Рівне рівне точно не було б тим Рівним, до якого ми з вами звикли. Так само як і місто не було б собою без прапора чи герба, органного залу чи драмтеатру, мацика чи зразів, багато клумб та різних насаджень і пам’ятника Шевченку чи Лебединки. Усе це частинка одного великого. Усе це частинка нашого з вами чаРівного.