30 Листопада 2022

Пам’ятники Тарасу Шевченку на Рівненщині: цікаві факти та невигадані історії

Related

Пристрій для знищення ураганів та рельєфна каска: чим вражає винахідник Віктор Бернацький

Визначний рівнянин, науковець, професор фізики, викладач Малої академії наук...

Колорадська жуколовка із металобрухту: як рівненський винахідник полегшує сільську працю

З давніх-давен український народ був працьовитим народом. Наші земляки...

Вертоліт своїми руками: як рівненський винахідник втілював дитячу мрію

Олександр Войтович все життя цікавився технікою і з дитинства...

Незвичайна ідея: що у Рівному зробили з російським дроном

У жовтні 2022 року у Рівненському обласному центрі національно-патріотичного...

Share

На території Рівненської області встановлено чимало пам’ятників видатному українському письменнику Тарасу Григоровичу Шевченку. У березні 1941 року в головному парку нашого міста з’явився перший пам’ятник Кобзарю. Навколо постаті талановитого митця існує багато переказів та історичних фактів. Він своїм портретом прикрашає шкільні класи, діти вчать його вірші на пам’ять, а науковці до цих пір відкривають невідомі факти про Шевченка. Письменника вшановують не лише в Україні, а у всьому світі, пише irivnyanyn.com.

Перший пам’ятник Шевченку на Рівненщині

До 1940 року Шевченківський парк носив назву парку Любомирських. Згодом його перейменували, а через рік встановили на його території перший пам’ятник Тарасу Шевченку. Спочатку він знаходився не там, де ми його звикли бачити, а ближче до входу зі сторони Соборної. Для виготовлення постаменту використали бетон.

Достеменних відомостей про пам’ятник немає. Краєзнавець Світлана Калько розповідає, що не збереглося імені автора проекту. Ідентичний монумент з’явився на території Національної академії мистецтв в Києві та в місті Ашгабат, столиці Туркменістану. Звідси слідує, що пам’ятник могли створити студенти та викладачі навчального закладу.

Світлана Калько присвятила монографію Рівненському парку культури та відпочинку імені Тараса Шевченка. Жінка розповідає, що подальшої долі першого пам’ятника Кобзарю не знають. Одні науковці доводять, що його зруйнували в роки Другої світової війни. Інші вважають, що рівненським патріотам вдалося за одну ніч його сховати і вже дістати після завершення бойових дій. Суперечки ведуться по цей день.

Працівник Рівненського обласного краєзнавчого музею Олексій Черницький повідомляє, що в післявоєнний час відновили втрачений бюст і встановили на тому ж місці, де він був встановлений. У 1964 році вирішили створити повноцінну пам’ятку меморіального мистецтва, частиною якого став цей бюст. На цей раз відомо й авторів скульптурної композиції. Це Григорій Шульман та Віктор Герасименко. Поруч облаштували квітник, чим облагородили куточок Кобзаря у міському парку.

Меморіалу надали статус пам’ятки монументального мистецтва місцевого значення. Він захищається законом і тут проводять при потребі реставраційні роботи. 

Про пам’ятники Тарасу Шевченку на Рівненщині мовою цифр

У Рівненській області не встановлено рекордну кількість пам’ятників Кобзарю. Рекордсменом у цьому списку стало місто Івано-Франківськ (тут їх більше 200). На Рівненщині Шевченку присвятили 33 пам’ятники монументального мистецтва та 4 меморіальні дошки. 

Також є 12 об’єктів, які виникли в роки Незалежності та не зафіксовані на державному рівні. Такі пам’ятні знаки виконані здебільшого як погруддя. У цьому випадку на виготовлення та встановлення такого об’єкта не потрібно попередньо проводити відповідний конкурс, чим пришвидшується і спрощується робота.

Рівненський Шевченко: який він міг бути, історія становлення

Перед кінопалацом “Україна” на майдані Незалежності милує око рівнян та гостей міста головна скульптура Рівного, присвячена Тарасу Григоровичу Шевченку. Виконана вона з бронзи в повний зріст.

Часто рівняни планують зустрічі саме в цьому місці, адже воно популярне серед місцевого населення і знаходиться в центрі Рівного, куди добратися маршруткою чи тролейбусом зовсім нескладно.

У 90-ті роки організували конкурс серед скульпторів на виконання пам’ятника Тарасу Шевченку. Виконали його за проектом, який запропонували Петро Подолець та Володимир Стасюк. Сталося це у 1999 році на честь річниці перепоховання Кобзаря.

Петро Подолець розповідає, що Шевченка найперше пропонували виготовити у модерному стилі, але громада та влада не сприйняли такого бачення. Найбільше позитивних відгуків отримав саме той проект, який запропонували вони разом із Володимиром Стасюком. Варіантів пам’ятника існувало декілька, щонайменше п’ять ескізів розмістили в майстерні.

Запропоновані проекти інших авторів не утверджували через те, що вони не були достатньо завершеними та непереконливими. Рівненський Шевченко без мілких деталей. Він мужній, вольовий і відображає узагальнений образ.

Довгою була історія становлення остаточного варіанту пам’ятника. Знадобилося цілих вісім років. Леніна демонтували в 1991 році, а Шевченка встановили в 1999 році. Цьому перешкоджали певні моменти. До 1995 року не могли визначитися з місцем, де встановити Тараса Григоровича. Тодішня влада побоювалася це робити на майдані Незалежності, оскільки були надії, що попереднє життя може повернутися. 

Рух почався після приїзду Експертної ради Міністерства культури, яка й дала добро. Планували встановлення пам’ятника присвятити дню народженню письменника, але 9 березня не все було готово для цього. Затримка була за фабрикою, яка у встановлені терміни не встигла завершити замовлення. Визначна подія сталася 22 травня. Присвятили її річниці перепоховання Шевченка.

За тодішніми підрахунками, 25-30 тисяч доларів пішло на матеріали для пам’ятника. Використали більше 5 тонн бронзи. Висота скульптури з постаментом складає 9 метрів. Основою для виготовлення зображення слугувала посмертна маска Шевченка. Скульптор наголошує, що прагнули створити такого Кобзаря, який би був ближчим до людей, втілював всю духовність та мужність народу. Письменник перебуває в русі, він величний та далекоглядний. На постамент виділили третину загальної величини, на саму фігуру пішло дві третини. Це найдорожчий та найвищий пам’ятник Тарасу Шевченку в Рівненській області. 

Петро Подолець не зупинився на цьому. Він є автором Шевченка у Сарнах. Там скульптуру виготовили з кованої міді. У Корці біля адміністрації за його проектом виконаний бюст Кобзаря на камені. В Рокитному та Вараші не прийняли варіант Шевченка, який запропонував скульптор. Матеріалом для постаменту часто слугували бетон, шліфований базальт, граніт, мармур. Кожному пам’ятнику, який взяли на облік, видають паспорт. 

Сам Подолець народився біля Рівного у селі Дядьковичі, де планує в центрі поставити пам’ятник поету модерного плану.

.,.,.,.