Місто Рівне – одне із 24 обласних центрів України. Можливо, хтось з рівнян назве своє місто звичайним, бо тут немає ратуші, як у Львові, немає середньовічного замку, як у Луцьку чи в Ужгороді. Але навіть звичайне на перший погляд місто, таїть в собі цікаві факти та події, які роблять його унікальним. І таким же неповторним, як й інші 23 обласних центри, пише irivnyanyn.com.
Вперше про місто згадується в 1283 році
Достеменно невідомо, коли саме з’явилось місто Рівне. Перша письмова згадка про Рівне датована 1283 роком. Про Рівне згадується в польській хроніці під назвою «Рочнік капітульни Краковскі». Запис був зроблений латинською мовою. На той час територія сучасного міста Рівне входила до Галицько-Волинського князівства.
Однак історики вважають, що насправді Рівне більш стародавнє місто. Виникнути воно могло набагато раніше. Дослідники не вважають 1283 роком появи Рівного – вони стверджують, що місто може бути на 250 років старшим.
Їх висновки базуються на археологічних розкопках, які говорять про те, що у цьому краї споконвіку жили люди. На околицях Рівного, біля с. Бармаки археологи знайшли рештки стоянки доби пізнього палеоліту.
Також на околицях міста виявлено інші поселення – періоду неоліту та енеоліту. Вони знаходяться біля Басівкутського водосховища.
Місто рівнин чи ровів?
Не лише рік виникнення міста Рівне є предметом для дискусій та досліджень, а й назва. Є декілька версій походження назви міста. За однією з них, місто отримало саме таку назву через розташування на рівній низинній місцевості. Тобто, Рівне, бо рівнини. Але багато хто заперечує цю версію, наводячи той факт, що навколо Рівного чимало пагорбів.
Інші дослідники схиляються до версії, що назва міста походить від слова «рів». Начебто, в середньовіччі місто було оточене оборонними ровами. Від слів «за ровами», «за ровом» може й походити назва міста.
Рівне пережило дві масштабні пожежі
В давнину Рівному довелося пережити дві великі пожежі. Перша сталася в 1624 році. Тоді полум’я знищило майже все місто. Однак Рівне зуміло відновитися. І уже через 5 років, в 1629 році в акті з достеменним описом міста йшлося про те, що Рівне налічує понад 500 будинків, 10 вулиць. А проживало в тодішньому Рівному понад 3 тис. осіб.
Через багато років, у 1691 році місту знову довелося пережити пожежу, яка майже повністю його знищила. На долю Рівного також випали спустошення татарами і великий мор.
Але щоразу місто оговтувалось, починало розбудовуватися, а кількість населення зростала.
Найстарішою будівлею міста вважається Свято-Успенська церква
Коли розпочалося будівництво цієї церкви достеменно невідомо, але точно відомий рік завершення будівельних робіт і освячення – 1756. Свято-Успенська церква повністю дерев’яна. Збереглася до наших днів в майже неушкодженому вигляді. В давні часи церква носила назву Омелянівська.
За легендою, в цьому храмі молився один із ватажків Коліївщини Іван Гонта перед битвою з тодішньою польською владою.
Рівне – тричі столиця
Так, Рівне тричі проголошували столицею України. Уперше це сталося в 1919 році, коли Директорія Української Народної Республіки на чолі з Симоном Петлюрою під натиском Червоної Армії залишала Київ. Уже тут в Рівному було створено новий уряд на чолі з Борисом Мартосом – розпочався так званий рівненський період УНР. Незважаючи на активний спротив більшовицькій навалі, події на фронті розвивались не на користь українського війська. Директорія згодом була змушена евакуюватись з Рівного.
Друге проголошення міста Рівне столицею також випало на буремний 1919 рік. Весною цього року генерал-хорунжий Володимир Оскілко спробував влаштувати державний переворот і усунути Симона Петлюру від керівництва Армією УНР. Всього за одну ніч заколотникам удалося захопити владу собі, в їх руках опинилась скарбниця УНР, а Оскілко проголосив себе головнокомандуючим Армії УНР.
Але й вдруге Рівне утримувало статус столиці недовго. Оскілко втік після того, як загони Корпусу Січових стрільців Євгена Коновальца та петлюрівська польова варта атакували Рівне. Переворот Оскілка зазнав повної поразки.
Під час Другої світової війни на території окупованих українських земель нацисти утворили рейхскомісаріат «Україна». Столицею влада нацистської Німеччини обрала місто Рівне. Історики стверджують, що німці вважали Рівне комфортним містом, саме тому вирішили зосередити тут свої адміністративні установи. Головну будівлю рейхскомісаріату нацисти облаштували на базі Рівненського краєзнавчого музею.
2 лютого 1944 року Рівне було звільнено від окупації нацистів.
Рівне відвідували Тарас Шевченко, Тадеуш Костюшко, Володимир Вернадський і не лише вони
Життєві дороги приводили до Рівного багатьох відомих людей. Історія свідчить, що в 1792 році у Рівне приїздив національний герої Польщі, генерал Тадеуш Косцюшко. Революціонер приїжджав до Людвіки Любомирської. В юності вони були закохані один в одного, але батько Людвіки вирішив віддати доньку заміж за князя Любомирського.
Через багато років Тадеуш і Людвіка зустрілись. Польський генерал навіть побував у родинному палаці Любомирської.
Рівне відвідували російські імператори – Олександр III і Микола II. Перший відвідував Рівне у 1890 році. Олександр III приїхав, щоб оглянути завершення будівництва Тараканівського форту, заразом імператор побував й в Рівному. Імператор Микола II відвідував Рівне на початку Першої світової війни. В місті у військовому госпіталі працювала сестрою милосердя його рідна сестра – княжна Ольга.
Впродовж 1844-1845 рр. у Рівному проживав та працював видатний історик, прозаїк та мислитель Микола Костомаров. Відвідував Рівне і відомий композитор Микола Лисенко.
Також в списку тих, хто бував в Рівному відомий вчений Володимир Вернадський. Побував в Рівному та мандрував стежками Рівненщини і Великий Кобзар, письменник, мислитель та поет Тарас Шевченко.
Була і працювала в Рівному поетеса Олена Теліга, письменник Пантелеймон Куліш, академік та мистецтвознавець Микола Біляшівський, письменник Улас Самчук.
Звичайно, це далеко не весь список цікавинок про Рівне. Кожен історичний період лишив після себе немало цікавих історичних фактів про місто. Вони зберігаються в архівах, музеях, переказах та в пам’яті рівнян.
