29 Березня 2024

Рівненщина в роки Першої світової війни

Related

Автошкола: крок до професійного водіння та безпеки на дорозі

Автошкола - це не лише місце, де можна навчитися...

Якісне насіння конопель

Далеко не всі знають, але коноплі належать до найдавніших...

Cole Haan: будьте на крок попереду, створюючи власні тренди

Шукаєте неперевершене поєднання стилю, комфорту та визначної якості? Тоді...

Взуття для дітей та дорослих від INTERTOP

Шукаєте, де оновити гардероб собі і дітям? Хочете, аби...

Як здійснюється фінансовий моніторинг?

Процес дотримання вимог фінансового моніторингу стає предметом численних роздумів...

Share

Під час Першої світової війни Рівне було прифронтовим містом і сповна відчуло всю біль та втрати нашої держави. Минув час, а від розповідей очевидців та учасників бойових дій гусне в жилах кров і тремтять руки. Війни спустошують населені пункти, а в їх мешканців життя ділиться на до та після. Ранок кожного наступного дня зустрічається з особливою вдячністю, а вечір закінчується щирою молитвою зустріти ще один світанок. Найбільше в такі важкі хвилини хочеться пригорнути рідних та почути, що в них все добре. Далі на irivnyanyn.

Звичайно, кожен мріє про мирне небо над головою та спокійне життя. На жаль, великою ціною здобувається кожна перемога, опускаються руки, але життя триває. Спільними зусиллями та важкою щоденною працею досягається бажаний результат.

Історія повторюється, сценарії схожі. Під час війни кожен громадянин відкриває своє істинне обличчя. Корупція, біженці, бездіяльність чи неналежне виконання обов’язків існує поряд із милосердям та шаленим патріотизмом мирного населення.

Рівне – прифронтове місто

Перша світова війна визнана однією з найбільш руйнівних воєн в історії людства. До нашого часу дійшли відомості сторічної давності про ті події, які відбувалися на Рівненщині. Архівні документи, газети та журнали зберігають важливу інформацію та дозволяють відтворити тогочасну ситуацію.

Населення Рівного до початку війни налічувало близько 24 тисяч осіб. Місто входило до складу Волинської губернії. До середини 1915 року наш край хоча й мав статус прифронтової території, проте прихід війни був відчутним. Рівне приймало поранених. Тут розмістилися штаби кількох армій Південно-Західного фронту. Місто нагадувало величезний мурашник. Кожен мешканець намагався пристосуватися до нового життя та всіляко допомагав військовим.

У ніч з 16 на 17 серпня 1915 року ворожі сили близько підійшли до території Рівненського повіту. Почався наступ зі сторони Деражно і негайна евакуація урядових та місцевих організацій.

Так склалося, що військове керівництво лишило місто ще до оголошення евакуації. Почався справжній хаос, з яким не справлялася поліція. Хто як міг, так і рятувався. Для вивезення майна потрібні були кошти, а казначейство закрилося наступного ж дня. Місцеве населення втікало без нажитків і документів, аби лишитися живими. Відбувалися масові грабежі та неконтрольований безлад.

Наплив біженців

Відступ російської армії спричинив потік біженців. Люди масово покидали Галичину і переселялися на територію Волині. Тогочасні газети зафіксували, як один з таборів біженців розкинувся поблизу Рівного просто під відкритим небом.

Війська оточили майже 30 тисяч біженців і перекрили їм шляхи пересування до міста. Люди виживали просто в жахливих умовах. Дітей тримали разом з худобою. Їжі та питної води майже не було. Часто для приготування страв використовували дощову воду, яку брали з калюжі. Навколишні насадження вирубували, щоб розпалити вогонь. Хоча й доступними були харчові та медичні пункти, пересувні крамниці та пекарні, проте забезпечити потреби знедолених жителів вони повністю не могли.

Сухими пайками забезпечували доросле населення. Виділеними харчами ділилися з дітьми, адже їх норми споживання не враховувалися. Через антисанітарію та недоїдання люди почали масово хворіти інфекційними недугами. У Рівному шпиталі були переповнені пораненими військовими, тому всім не вистачало місць.

Військове керівництво вирішило організувати шпиталі в непризначених для цього приміщеннях. Такі лікарні існували в теперішньому краєзнавчому музеї, палаці князів Любомирських, в жіночій гімназії.

Під час візиту російського імператора рівненські освітяни звернулися до нього з прохання облаштувати більш придатні приміщення для лікування поранених.  

Волонтерство під час Першої світової війни

Молоде покоління зазвичай вирізняється своїм патріотизмом та жагою допомогти своїм співвітчизникам. Такі ж настрої панували серед студентів в роки Першої світової війни. Спудеї активно допомагали російській армії. Збереглися документальні підтвердження, як вихованці реального училища (колишньої гімназії) перед Великоднем та Різдвом відправляли на передову зібрані за власні кошти подарункові набори. Звичайно, їх ініціативу підтримували інші благодійники. На фронт передали не лише смаколики, а й речі першої необхідності. Війським постійно бракувало теплого та чистого одягу, засобів гігієни та елементарного чаю, цукру, ниток, голок тощо. У відповідь студенти отримали листа вдячності від військових.

У роки війни створили Комітет з надання допомоги пораненим. Його члени опікувалися не лише пораненими, а й допомагали родинам загиблих військових. Допомагати солдатам вирішили й працівники реального училища. Педагоги віддавали щомісячно 2% від своєї зарплати на потреби армії, які передавали через Комітет. Крім того, до збору коштів залучалися й учні закладу. Вихованці училища влаштовували благодійні вечори, а виручку після проведення заходу передавали військовим. Гімназисти та вихованці інших навчальних закладів також допомагали доглядати за пораненими і утримувати військово-санітарний потяг.

Тогочасна влада Рівного міська Дума виділяла кошти на пошиття одягу військовим та забезпечення армії необхідними ліками, засобами гігієни, харчами. Родини солдатів щомісяця отримували символічну допомогу в розмірі 60 копійок на особу (для порівняння фунт хліба коштував 50 копійок).

До волонтерської діяльності активно приєднався Дмитро Андро. На той час він очолював земську управу, був предводителем місцевого дворянства. Вій сприяв постачанню фуражу, сухарів та чобіт для військових. Також земський медичний персонал лікував поранених, біженців та боровся з розповсюдженням інфекційних хвороб.

Спекуляції та створення штучного дефіциту

Війна викриває справжні обличчя. Хоча законодавчо встановили покарання за підвищення цін на продукти першої необхідності, але продаці та підприємства наживалися на простих жителях. Не лякали ні штрафи в 3 тисячі рублів, ні ув’язнення строком до 3 місяців. Спекулянти невиправдано підвищували вартість ліків, продуктів харчування (хліб, крупи, овочі, м’ясо, сіль, цукор). Утворився штучний дефіцит продуктів або неможливо було їх купити в достатній кількості через високу ціну. Недобросовісні підприємці не реалізовували товар, притримуючи його до кращих часів або продавали його іншим губерніям, які пропонували кращий прибуток.

19 серпня 1915 року у Рівному трапилася масштабна пожежа на спиртовому складі. Почався неконтрольований грабіж. Мирне населення та десятки солдатів скористалися ситуацією і наступного дня після гучної ночі не вийшли на роботу. П’яні військові спробували пробратися до реального училища, але на заваді їм стала поліція.

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.