3 Жовтня 2022

Рівненський ляльковий театр – місце відпочинку і дорослих, і малих глядачів

Related

5 причин купити робот-пилосос

Після складного і насиченого робочого тижня чекає грандіозне прибирання?...

Як рівняни пересіли на велосипеди на поч. XX століття

Поява перших велосипедистів на вулицях Рівного викликала подив у...

З історії медицини Рівного: чим запам’ятались місту лікарі Прохорови

Родина лікарів Прохорових приїхала до Рівного на початку XX...

Share

Історія створення Рівненського лялькового театру доволі цікава та пізнавальна. Без постійного приміщення та інвентарю акторам вдалося розвивати театральне мистецтво в нашій області на хорошому рівні. Перші лялькові вистави відбувалися на гастролях по населених пунктах на Рівненщині. Виділене приміщення на вулиці Мануїльського слугувало для театральної трупи залом для репетицій та складом. Актори настільки любили свою справу, що погодилися на такі умови і чекали, поки в 1976 році приступили до будівництва приміщення по вулиці Симона Петлюри, пише irivnyanyn.com.

Історія виникнення Рівненського лялькового театру

16 жовтня 1975 року – початок історії лялькового театру в нашому місті. Після рішення Рівненського облвиконкому приступили до створення театру. Андрій Семененко разом з Яковом Вакулінським, Тетяною Куровською та декількома своїми однодумцями вже 11 листопада почали наводити порядок у напівпідвальному приміщенні по вулиці Мануїльського. Надані квадратні метри потрібно було впорядкувати для потреб театру ляльок.

Тетяна Куровська до цього часу керувала трупою, яка існувала при обласній філармонії. До її складу належали Ірина Бурка, Олександр Скідан та Іван Процюк. Вони й стали першими акторами театру. Головний режисер – Андрій Семененко, директор – Яків Вакулінський, а головним художником призначили Віталія Мельничука. Ці люди присвятили багато років свого життя театральному мистецтву і своїм талантом дивували рівнян.

Офіційною датою заснування Рівненського театру ляльок є 23 грудня 1975 року, коли відкрили перший театральний сезон. Дійство пройшло в селі Межирічі Корецького району. Актори організували новорічний ранок та продемонстрували виставу “Маленька фея” у постановці Тетяни Куровської.

5 січня 1976 року на сцені Міського будинку культури показали наступну виставу “Веселий маскарад”.

Управління культури  Рівненського облвиконкому виділяє на потреби лялькового театру два автобуси. Акторам допомагають придбати декорації, костюми, ляльки. Протягом перших років ляльковий театр гастролював по населених пунктах Рівненщини. Труднощі в роботі виникали через недоукомплектованість трупи та відсутність спеціального власного приміщення.

Зведення споруди та успіхи театру

Спеціальне приміщення почали будувати в 1976 році по вулиці Симона Петлюри. Авторами проекту стали талановиті архітектори  П. ​​Кондратюк, М. Молодят, С. Царинник. Будівництво споруди завершилося 22 грудня 1979 року. Зал лялькового театру розрахований на 256 осіб і вже перші вистави збирали аншлаги.

Наприкінці 1976 року місцевий ляльковий театр відвідав фестиваль у Львові, а в травні 1977 року трупа відправилася на перші гастролі за межами Рівненської області. Актори вразили своєю майстерністю глядачів у Полтаві та Кременчуці. 

Розквіт діяльності лялькового театру  

      

Поступово поповнюється акторський склад та розширюється репертуар. При театрі паралельно творили дві групи акторів. До трупи вступають випускники Дубенського культосвітнього училища, Рівненського інституту культури, Дніпропетровського театрального училища та учасники драмгуртків. Щорічно в театрі показували від 700 до 900 вистав, які переглядали близько 200 тисяч глядачів.

Репертуар складався з 18 постановок. Змінилося не лише наповнення, а звернули увагу і на якість вистав. Молодий режисер Володимир Долгополов разом із художником-постановником Ніною Бобришевою настільки гармонійно працювали, що їх тандем високо оцінили глядачі, яких вражали цікаві, незвичні постановки: “Блакитний песик”, “Поросятко Чок”, “Маленька Баба Яга”. Це були “золоті сторінки” в історії театру. Рівняни пригадують і постановки перших вечірніх вистав для дорослих: “І-го-го”, “Ніч перед Різдвом”.

Справжньою подією став приїзд театральних колективів із інших міст до нашого театру. Влітку 1980 року у Рівному відбувся фестиваль “Мистецтво-дітям”, в якому взяли участь актори з Луцька, Івано-Франківська, Львова.

1980 року змінюється і директор установи. Ним стає Михайло Песчаний, який до того обіймав 16 років посаду керівника управління культури. Протягом 80-их років у театрі творили талановиті режисери, а їх праця високо цінувалася не лише глядачами, а й критиками. Студент Рівненського інституту культури Володимир Підцерковний вразив відвідувачів своїми першими постановками: “Дід і Журавель”, “Бука”, “Кошеня на снігу”. Старший викладач Харківського інституту мистецтв Інтерна Кагановська та художник-постановник Віталій Мельничук поставили виставу для дорослих “Чортів Млин”.

Андрій Семененко в цей час виходить на пенсію. На його місце запросили режисера Харківського молодіжного театру, творчого експериментатора Володимира Какуріна. Художник-постановник Ніна Бобришева разом із новим режисером створили протягом 1985-1986 років такі постановки: “Подорож в країну Лукомор’я”, “Як ледар щастя шукав”, “Крок з даху”.

Віктор Климчук демонструє свій талант глядачам виставою “Мітелич і Бантик”, а талановитий Сергій Брижань здійснює постановки “Обережно коза”, “Лошатко”, “Русалочка”, “Полісяночка”. Випускниця Львівського Українського поліграфічного інституту ім. Івана Федорова Ніна Ольховик потрапила до Рівненського театру в 1987 році і зарекомендувала себе як неординарний художник.

На базі театру здійснюють постановки дипломних робіт випускники Харківського інституту мистецтв. Серед них особливу увагу привернув Анатолій Роденко. Його режисерські вміння високо оцінили і в 1988 році він стає головним режисером. Найкращими постановками Роденка стали вистави: “Казка про Івасика”, “Маленький принц”, “Шукай вітра в полі” та інші.

Рівненський театр гастролює по всій території України та колишнього СРСР. За високий творчий рівень колектив неодноразово нагороджують відзнаками на художніх фестивалях. У 1989 році театр отримує вищу творчу категорію.

Нова сторінка лялькового театру в роки незалежної України

У 1989 році призначають Ярослава Мельника директором театру. Він невтомно працював на мистецькій стежині, за що отримав високу посаду. З цього часу акторський склад подорожує до Угорщини та Польщі, де своїм рівнем творчої підготовки дивує жителів сусідніх держав.

У 1991 році головний режисер Анатолій Роденко, актори Вера Роденко та Іван Процюк отримують звання “Заслужений артист України”. Пізніше за свою працю отримують таке звання заступник директора Іван Янчук та акторка Алла Черуха.

1996 року змінюється і головний режисер. Ним стає Володимир Підцерковний, який впродовж майже десятиріччя здійснює 11 постановок. Його заслугою також була постановка першого мюзиклу на сцені Рівненського лялькового театру „Алі-Баба і розбійники”. До 25-річчя закладу Підцерковний підготував концерт „Актор і лялька: щоб мертве зробити живим”, який є вершиною його творчості.

З 1997 року колективом керує Володимир Данилюк, який у 2003 році отримує звання “Заслужений працівник культури”. Цього ж року головним художником театру стає Ніна Ольховик. До Рівного запрошують лялькові колективи з інших міст України, Польщі та Білорусі.

У 2007 році великою подією стає отримання Рівненським театром ляльок звання “академічний” та сучасної назви – Рівненський академічний обласний театр ляльок. 

Постановки Рівненського театру завжди яскраві, повчальні, добрі та подобаються і дорослим, і маленьким глядачам різної вікової категорії. Репертуар включає постановки як і українських авторів, так і зарубіжних. На сцені демонструють вистави на будь-який смак, тому ляльковий театр не обділений увагою відвідувачів. 

.,.,.,.