9 Лютого 2026

Як донорство рятує життя: історія Рівненського обласного центру служби крові

Related

Санаторії Трускавця: здоров’я та комфорт для всієї родини

Трускавець — одне з найпопулярніших курортних міст України, де...

Як вибрати телефон Nokia: від класичних кнопкових моделей до сучасних смартфонів

Вибір мобільного пристрою в сучасних реаліях часто перетворюється на...

Як формується культурний смак: від маскульту до усвідомленого вибору

Ми живемо в епоху, яку соціологи називають часом «тиранії...

Леся Українка без цензури: аристократка, яка змінила уявлення про силу

Аби збагнути велич особистості, необхідно наважитися здерти з неї...

Харчування для мозку: продукти, що реально впливають на памʼять і фокус

Чи траплялося вам заходити в кімнату і миттєво забувати,...

Share

Щоб рятувати життя інших людей, необов’язково бути висококваліфікованим лікарем чи працювати в ДСНС. Це під силу кожному, хто не має протипоказань до донорства крові. Один донор за одну донацію може врятувати до трьох людських життів. Кров регулярно потрібна для переливання онкохворим, вагітним під час пологів, потерпілим у катастрофах, пацієнтам під час оперативних втручань, військовим та цивільним, які постраждали від бойових дій. В Рівному донорів приймає комунальне некомерційне підприємство «Рівненський обласний центр служби крові» Рівненської обласної ради (КНП «РОЦСК» РОР). Здати тут кров можуть люди з реєстрацією в будь-якому регіоні, пише сайт irivnyanyn.com.

Заснування закладу

Медичного закладу, який би здійснював переливання крові та її компонентів пацієнтам, не було в місті Рівне до 28 серпня 1944 року. До цього часу наданням трансфузійних послуг населенню займалася VI пересувна станція переливання крові, на базі якої й була створена Рівненська обласна станція переливання крові (РОСПК).

Заклад розмістили на другому поверсі будинку під номером 79 на вулиці Леніна, якій потім змінили назву на 16 Липня. Першим очільником станції переливання крові став І. Ф. Федотчев. У 1945 його місце зайняла лікарка Костіна, а з вересня того ж року посаду головного лікаря обіймала лікарка Грибакіна.

Повноцінно виконувати покладені на заклад обов’язки у перші роки існування було важко. Коштів ледь вистачало на утримання РОСПК. Відчувався дефіцит в оснащенні закладу необхідним устаткуванням. Не вистачало мікроскопів для дослідження крові та холодильників для її зберігання.

Через відсутність серологічної лабораторії, в якій би досліджували властивості сироватки крові, важко було контролювати якість заготовленого біоматеріалу. Не було тоді й бактеріологічної лабораторії, що заважало здійснювати контроль за умовами взяття донорської крові.

Фото: Андрій Карауш/Telegram 

Станція переливання крові в післявоєнні роки

Після закінчення Другої світової війни почала втрачати актуальність доктрина трансфузіології, згідно з якою кількість перелитої крові мала дорівнювати кількості втраченої. Поступово починає розвиватися компонентна терапія. Вона передбачає використання не тільки цільної донорської крові, але й окремих її компонентів, залежно від потреб пацієнта.

Зміна підходу до надання трансфузійних послуг вплинула на роботу закладу. Він почав додатково займатися заготовленням плазми, виготовленням препаратів та компонентів крові. В 1947 працівники рівненської станції переливання крові заготовили перші 23 літри плазми.

 У 1957 році розпочалося будівництво окремої споруди для РОСПК. У нове приміщення за адресою Московська, 31, заклад переїхав у 1962 році. З того часу він розташовується там. Змінилася лише назва вулиці — з Московської на Степана Бандери.

Фото: Андрій Карауш/Telegram 

Розвиток у 1970–1980-х роках

На початку 1970-х років заклад починає активно розвиватися. У 1972 році в Рівненській ОСПК створено два відділи: виробництва препаратів крові та технічного контролю. Цього ж року в закладі впровадили мануальний плазмаферез — медичну процедуру, під час якої у донора чи пацієнта при заборі крові вилучають тільки плазму, а тромбоцити, еритроцити та лейкоцити повертають до судинного русла.

З 1984 року Рівненська станція переливання крові почала виготовляти концентрати лейкоцитів та тромбоцитів, лейко-тромбоцитів зі зразків крові, заготовлених у пластикатних контейнерах. З 1988 року кров почали перевіряти на СНІД та інші інфекції, які можуть передаватися через неї.

Заклад за часів незалежності України

З набуттям Україною незалежності у 1991 центр переливання крові продовжував розвиватися та працювати на благо громади. У 1993 році замість мануального плазмаферезу був впроваджений автоматичний. Процедура вилучення плазми стала швидшою та зручнішою і для донорів, і для працівників закладу.

З 1993 існував перелік осіб, яким було заборонено здавати кров. Комп’ютерну базу донорів створили у січні 1994 року.

З 2003 станція крові плідно працювала над покращенням якості донорської крові, а також компонентів, які виготовляються з неї. В лютому 2006 року заклад офіційно затвердили як Комунальне некомерційне підприємство «Рівненський обласний центр служби крові» Рівненської обласної ради.

У 2017 в закладі припинили заготовляти суху плазму, кріопреципітат сухий, імуноглобуліни направленої дії, заготівля яких розпочалася ще в 1972 році. Були створені жорсткі вимоги до виробництва цих компонентів, що поклало кінець їх виготовленню у всіх центрах переливання крові України.

Крім центру служби крові у Рівному, ще 11 відділень трансфузіології заготовляли кров та її компоненти. З 2021 року ці функції були покладені виключно на КНП «РОЦСК» РОР.

Фото: Марина Фер’єва

Рівненський обласний центр служби крові — важливий для Рівненщини заклад, завдяки роботі якого вдається рятувати життя. Він забезпечує компонентами крові медичні підрозділи сил оборони та безпеки України, а також пацієнтів КП «Рівненська обласна дитяча лікарня» РОР, які мають онкогематологічні захворювання. Допомогти Рівненському обласному центру служби крові рятувати життя може кожен, кому стан здоров’я дозволяє бути донором.

....... . Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.