Поява перших велосипедистів на вулицях Рівного викликала подив у містян. Велосипедистам довго дивилися вслід, обертались і думали, як то вони можуть так спритно управляти двоколісним транспортом. Однак з часом поява велосипедистів на вулицях міста перестала бути дивиною. Велосипед став модним та престижним засобом для пересування. Їздити почали, як то кажуть, від малого до старого. А в міжвоєнний період цей двоколісний транспорт став особливо популярним. Не втратив своєї популярності велосипед і на початку XXI століття – цей екологічний вид транспорту рівняни все частіше почали обирати для подорожей, пересування по місту та просто заради підтримання гарної фізичної форми, пише irivnyanyn.com.
Перші велосипеди у Рівному коштували недешево
На початку XX століття на вулицях Рівного все іще переважали кінні візники, однак можна було побачити й перші автомобілі. Крім цього транспорту на вулицях міста почали з’являтись перші велосипеди. Більше на «РівнеРетроРитм».
Станом на 1903 рік кількість населення у Рівному становила 34 тис. осіб, а зареєстрованих велосипедистів було всього 100. Не дивно, що на початок XX століття власників цього двоколісного транспорту було небагато. Це пояснювалось не лише настороженістю до нового виду транспорту, але й його недешевою вартістю. На той час вартість велосипеда становила майже 100 рублів. Для порівняння, за таку ж суму тоді можна було придбати 4-5 коней.
Перші власники двоколісного транспорту лякали своєю появою на дорозі коней, траплялось, що збивали пішоходів. Тому назріло питання про встановлення правил дорожнього руху для велосипедистів. Взялась за це міська дума.
Правила поведінки для велосипедистів
Правила дорожнього руху для рівненських велосипедистів були такими ж, як і для велосипедистів інших міст Волинської губернії. Однак все ж були деякі місцеві особливості. У 1903 році рівненська міська дума видала спеціальну постанову під назвою «О велосипедной езде по городу Ровно».
Велосипедистів зобов’язали мати при собі дозвіл на пересування двоколісним транспортним засобом та номерний знак. Внесок до міської казни за дозвіл на пересування та номерний знак становив один карбованець.
Велосипедистам заборонялось їздити тротуарами, пішохідними доріжками, скверами, бульварами та садами. Здійснювати рух велосипедом, потрібно було правою стороною проїжджої частини, ближче до тротуару. А у людних місцях та місцях скупчення кінних екіпажів потрібно було зійти з велосипеда та вести його поруч.
Крім всіх вищезгаданих заборон та рекомендацій заборонялося пересуватись вулицями міста на велосипеді особам молодше 10 років. А відстань між велосипедистами, які здійснюють рух, повинна була сягати не менше двох метрів.
Пізніше на додаток до всіх правил, власник двоколісного повинен був ще й здати екзамен на вміння керувати велосипедом. Іспит приймала комісія з трьох поліцейських. Після вдалої здачі іспиту власник двоколісного транспорту отримував дозвіл на пересування містом та номерний знак.
Чи завжди рівненські велосипедисти дотримувались вищезгаданих правил? Ні, не завжди. Випадки порушень правил дорожнього руху велосипедистами траплялись частенько. Нерідко це призводило до аварій – порушники збивали з ніг пішоходів. Про такі інциденти на дорогах не втрачали можливості написати журналісти місцевих газет.
«Нашестя велосипедів» на вулицях Рівного у 20-30-х роках XX ст.
Не лише про аварії на рівненських дорогах за участі велосипедистів писала рівненська преса, а й просто констатувала той факт, що велосипедистів з року в рік більшає. До прикладу, газета «Ехо Ровенське» в одному з номерів за 1927 рік писала, що ледве не кожен третій пересувається містом на велосипеді:
«Ціле Рівне їздить на роверах. Починаючи від найбагатших до найбідніших, кожен має своє “авто”, завдячуючи вигідним умовам їх продажу – на виплату».
Газета писала, що двоколісними їздять всі: і ті, хто справно ними керують, і ті, хто, здавалось, щойно сіли на велосипед. Згадуються в газеті випадки їзди тротуаром:
«Один виїжджає на людей, інший їде по тротуару і ще нервує на публіку, що прогулюється, і заважає його їзді».
На перший погляд може здатися, що газетярі дещо гіперболізували ситуацію з велосипедами, однак це не так. Дійсно, у 20-30-х роках XX століття велосипедів на вулицях Рівного ставало дедалі більше. Цей вид транспорту частенько рекламували на шпальтах газет, тому містян були не проти слідувати трендам.
Під час Великих Торгів, які відбувались у Рівному щороку в 30-х роках XX століття, можна було придбати велосипеди різних європейських марок, а також комплектуючі до них.
І якщо на початку XX століття у Рівному було всього 100 велосипедистів, то наприкінці 30-х років того ж століття, кількість власників двоколісних сягала декількох тисяч. Зокрема, статистичне видання «Волинь в цифрах» наводить дані, що станом на 1939 рік у Рівному було зареєстровано 6700 велосипедів.
Їздити велосипедом стало модно і престижно
В другій половині 30-х років велосипед став не просто засобом пересування – він набув дещо більшого значення. Велосипед дарував своєму власнику свободу, адже той ставав незалежним від візників і міг поїхати в будь-яку точку міста чи за місто, скориставшись двоколісним другом.
Велосипедом катались задля задоволення та підтримання гарної фізичної форми, їздили на роботу і на відпочинок за місто. З’являлись секції велосипедистів та влаштовувались велосипедні перегони.
До речі, активно освоювали їзду на велосипеді і рівнянки. Хоч наприкінці XIX – на початку XX століття в Європі все іще йшли дискусії про те, що, їзда велосипедом, начебто, може згубно позначитись на репродуктивному здоров’ї жінок. Однак сівши на велосипед, жінки позбавлялись суконь, надаючи перевагу зручнішому одягу. Велосипед виявився винаходом, який надав жінкам більше свободи.
Недарма, у 1896 році американська правозахисниця Сьюзан Ентоні виголосила такі слова:
«велосипед зробив для емансипації жінок більше, ніж що-небудь ще в цьому світі. Я радію кожен раз, коли бачу жінку на велосипеді».
У міжвоєнні роки велосипедом почали їздити рівненські листоноші. Рівнянки в основному їздили на велосипедах в спідниці, однак іноді можна було побачити водійок двоколісного у штанях.
У XXI ст. рівняни обирають велосипед, бо це екологічний вид транспорту
На початку нового тисячоліття, з появою величезної кількості машин на дорогах, неабияк гостро постало питання про збереження навколишнього середовища. Адже вихлопи від авто забруднюють повітря та негативно впливають на здоров’я людей.
Чимало рівнян на початку XXI століття підтримали загальноєвропейський тренд на екологічний вид транспорту – велосипед. У місті було прокладено велодоріжки. Зокрема, у 2018 році вони з’явились на тодішній вулиці Макарова. Однак у 2020 році велосипедисти міста нарікали, що велосипедних магістралей у Рівному недостатньо.
У жовтні 2021 року облаштування велодоріжок та укладання пішохідних зон відбулося на вулиці Студентській.
В середині 2010-х років популярними серед рівнян та жителів області стали велотури. Рівненщина, як відомо, багата на різноманітні цікаві історико-культурні об’єкти, пам’ятки архітектури та природні об’єкти. Тож роки йдуть, а велосипед не перестає бути актуальним, трендовим та й до всього ще й екологічним засобом пересування для рівнян.
