3 Жовтня 2022

«Школа медсестер», Харитя Кононенко та Червоний Хрест: як відбулося становлення медичної освіти у Рівному

Related

5 причин купити робот-пилосос

Після складного і насиченого робочого тижня чекає грандіозне прибирання?...

Як рівняни пересіли на велосипеди на поч. XX століття

Поява перших велосипедистів на вулицях Рівного викликала подив у...

З історії медицини Рівного: чим запам’ятались місту лікарі Прохорови

Родина лікарів Прохорових приїхала до Рівного на початку XX...

Share

У всіх сферах кваліфіковані кадри на вагу золота, а особливо, коли мова йде про медицину, де він знань та компетенції лікаря чи медсестри залежить найцінніше – життя людини. Тож надзвичайно важливо, аби майбутні лікарі, медсестри чи акушерки отримували якісні теоретичні знання та практику. Історія становлення медичної освіти у Рівному нерозривно пов’язана зі «Школою фельдшерів», «Школою медсестер» та іменем Хариті Кононенко. А відомий на всю Рівненщину медичний коледж міста розпочав свою історію у повоєнні роки, пише irivnyanyn.com.

«Школа медсестер» у Рівному з ініціативи Хариті Кононенко

В роки більшовицької окупації Рівного (1939-1941 рр.) у місті існувала «Школа фельдшерів». Вона проіснувала недовго і з початком окупації міста нацистами була закрита. У Рівному почав відчуватися брак професійного медичного персоналу. Тому уже восени 1941 року в місті з’являється «Школа медсестер», якою курувала громадська діячка Харитя Кононенко. Директором «Школи медсестер» був лікар-хірург Дмитро Саєнко, який згодом перейшов до відділів УПА.

Харитя Кононенко з іменем, якої пов’язана «Школа медсестер», була уродженкою Полтавщини. Жінка приїхала в Рівне у 1941 році, де очолила «Жіночу службу України». Вона також була керівницею Червоного Хреста на Волині.

Метою створеної «Школи медсестер» була підготовка фахівчині, яка могла б бути не лише акушеркою, а й лікарем та гігієністом. Учениці школи вивчали не лише медичні дисципліни – не менш важливими були і українознавчі предмети. Після вивчення теоретичних дисциплін учениці проходили практику в шпиталях та амбулаторіях міста.

Однак реалізувати навчання в умовах німецької окупації було складно: постійно бракувало приміщень, обладнання, а також не вистачало викладачів. А окрім цього існувала постійна загроза закриття школи нацистами.

Амбіційна Харитя Кононенко взяла на себе всю організаційну роботу, пов’язану зі школою по підготовці медсестер. Саме вона шукала викладачів для учениць, приміщення, де можна було б проводити навчання. А для малозабезпечених дівчат організовувала гуртожиток.

Незважаючи на всі труднощі, на початку 1943 року понад двадцять учениць спромоглися успішно завершити навчання в школі.

Сама ж Харитя Кононенко, крім того, що опікувалась «Школою медсестер», організовувала медичне забезпечення для бійців УПА та врятувала багатьох полонених з німецьких таборів.

Письменник Улас Самчук, який в роки німецької окупації був редактором часопису «Волинь» у своїх спогадах згадував про Харитю Кононенко. Він писав, що очолюваний Кононенко «Допомоговий комітет» не подобався нацистам, адже нагадував «деяку державність». Крім цього в своїх спогадах письменник писав, що невтомна Харитя часто відвідувала табори полонених, потай приносячи їжу поневоленим.

За співпрацю з УПА Харитю Кононенко у липні 1943 року арештувало гестапо. Жінку, яка стояла біля витоків «Школи медсестер» у Рівному, було вбито нацистами у жовтні 1943 року.

Історія появи Рівненського медичного коледжу

Після звільнення Рівного від нацистів розпочалося відновлення підготовки медичних кадрів у місті. Наприкінці травня 1945 року у місті з’явилась фельдшерсько-акушерська школа. У нововідкритому закладі здійснювалась підготовка медичних кадрів середньої ланки. Першим керівником школи влітку того ж року став Володимира Магарка.

20 вересня 1945 року студенти першого набору сіли за парти навчального закладу. В перші повоєнні роки випускниками, які успішно склали державні іспити, стало 58 студентів. Хлопці отримали медичну кваліфікацію «фельдшер», а дівчата – «акушерка».

У червні 1954 року навчальний заклад було перейменовано в Рівненське медичне училище. Впродовж наступних років відбулося розширення навчального закладу – додалися нові відділи. На початку 60-х років в навчальному закладі з’явились: зуболікарське, фармацевтичне та санітарно-фельдшерське відділення. А на початку 70-х років до вже існуючих відділень додалось фельдшерсько-лабораторне.  

Завдяки здійсненню якісної підготовки медичних кадрів наприкінці 70-х років училище отримало статус базового.

Престиж навчального закладу помітно зріс після відновлення Україною незалежності. Спочатку заклад отримав другий рівень акредитації, а на рубежі нового тисячоліття – статус медичного коледжу.

За роки існування заклад став альма-матер для багатьох медичних працівників, які зробили свій внесок в розвиток та покращення медицини Рівненщини.

.,.,.,.