Полісся неможливо уявити без густих лісів, давніх ремесел, колоритного фольклору та, звісно, бурштину. Для мешканців Рівненщини цей органічний матеріал став чимось більшим, ніж просто природним багатством. З бурштину в різні часи виготовляли прикраси й обереги, ним торгували, а згодом він перетворився на матеріал, який надихає майстрів і займає важливе місце в історії краю. Не випадково, що Рівненщина є одним із головних українських центрів дослідження та збереження культурної спадщини, пов’язаної з цим природним багатством.
Бурштин супроводжував мешканців Полісся в різні історичні епохи. Археологічні знахідки свідчать, що його використовували ще в давнину, а окремі вироби, знайдені на території сучасної Рівненської області, належать до найцінніших пам’яток української археології.
У цій статті на irivnyanyn.com розповімо, яке місце бурштин посідає в культурі Полісся, що про нього розповідають археологічні знахідки Рівненщини, як його використовували в народних традиціях і ремеслах та чому він залишається важливою частиною культурної спадщини краю.
Що археологічні знахідки розповідають про бурштин на Рівненщині
Історію бурштину на Рівненщині можна простежити не лише за писемними згадками чи музейними експозиціями. Найпереконливішими свідками минулого є археологічні знахідки. Вони підтверджують, що мешканці Полісся цінували бурштин ще задовго до появи державних кордонів, міст і відомих торговельних шляхів.
Одним із найцінніших артефактів є бурштиновий диск-амулет, знайдений під час археологічних досліджень поблизу села Іваннє на Дубенщині. Його вважають одним із найдавніших і найскладніших за обробкою бурштинових виробів, знайдених в Україні.
Диск має центральний отвір для підвішування, а на його поверхні збереглися різьблені зображення, які дослідники пов’язують із давніми культовими уявленнями. Цей унікальний експонат можна побачити в Дубенському замку.
Для археологів такі знахідки мають значення не лише як зразки давньої майстерності. Вони свідчать, що люди вже тоді вміли обробляти бурштин, надавали йому символічного значення та використовували як матеріал для виготовлення прикрас. Це також підтверджує, що територія сучасної Рівненщини була частиною ширших культурних і торговельних контактів, адже бурштин цінувався далеко за межами Полісся.
Не менш цікаві й інші експонати, які зберігаються в Рівненському музеї бурштину. Крім великих шматків скам’янілої викопної смоли, там представлені зразки бурштину з інклюзами — комахами, частинами рослин та іншими природними включеннями, що збереглися в застиглій смолі мільйони років тому.
Бурштин у народній культурі Полісся
Археологічні знахідки допомагають з’ясувати, коли люди почали використовувати бурштин, а етнографічні дослідження показують, яке місце він посідав у традиційній культурі Полісся. Найпоширенішими виробами були прикраси — передусім намиста та підвіски. Мистецтвознавці зазначають, що бурштинове намисто належало до характерних жіночих прикрас Західного й Середнього Полісся. У північних районах Рівненщини місцеві жителі часто знаходили шматки бурштину на поверхні землі. Мешканці Полісся обробляли їх вручну й нанизували на міцну нитку, створюючи прості, але виразні прикраси.
У народних уявленнях бурштин цінували не лише за красу. Етнографічні джерела свідчать, що йому приписували захисні властивості, тому з цього матеріалу виготовляли амулети й обереги. Такі вірування були частиною традиційної культури й відображали прагнення людини убезпечити себе та родину від нещасть.
Згодом майстри почали поєднувати бурштин із деревом, металом, шкірою та іншими природними матеріалами. Так з’являлися декоративні вироби, які зберігалися в родинах і часто ставали пам’яткою для наступних поколінь. Ця традиція згодом стала підґрунтям для розвитку художньої обробки бурштину на Рівненщині.
Як бурштин став основою творчості
Традиція використовувати бурштин у декоративних виробах не зникла з плином часу, а набула нових форм. Якщо колись із нього виготовляли переважно прості прикраси, то з розвитком ювелірної справи й декоративно-ужиткового мистецтва можливості обробки значно розширилися. У XXI столітті бурштин на Рівненщині використовують для створення:
- ювелірних прикрас;
- декоративних панно;
- мозаїк;
- ікон;
- сувенірів;
- авторських художніх робіт.
Кожен шматок бурштину має неповторний колір, прозорість і природний візерунок. Тому майстри рідко прагнуть повністю змінити його форму. Навпаки — вони намагаються підкреслити природну красу матеріалу, поєднуючи його з деревиною, сріблом, міддю, латунню й іншим. Завдяки цьому навіть схожі за розміром камінці перетворюються на абсолютно різні вироби.
Художня обробка викопної смоли поєднує традиційні ремісничі техніки з сучасними ювелірними технологіями. Такий підхід дає змогу максимально розкрити природну красу бурштину.
Як бурштин перетворили на культурну візитівку Рівненщини
Бурштин на Рівненщині став основою не лише для ювелірного мистецтва, а й для туристичних та культурних проєктів. Один із них — авторський маршрут «Бурштинова столиця України», який створила екскурсоводка Олена Дудка. Тригодинна мандрівка Рівним поєднує:
- ознайомлення з історією міста;
- перебування на музейних локаціях;
- відвідування майстерень та місць, де можна побачити вироби з бурштину.
Серед родзинок маршруту — Рівненський музей бурштину. Там можна побачити цінні експонати, серед яких:
- різьблена тарілка «Янгол бурштинового краю» майстрині Ольги Баранової;
- карта «Рівненщина — бурштинова столиця України», викладена бурштиновою крихтою.
Інший формат популяризації бурштинової теми з’явився на півночі Рівненської області — у Володимирці та навколишніх селах. Там на початку 2010-х започаткували етнотуристичний фестиваль «Бурштиновий шлях» у межах проєкту «Поліський трамвай». Подія поєднала тему бурштину з традиційною культурою Полісся:
- народними ремеслами;
- ярмарками;
- виступами творчих колективів;
- місцевою кухнею;
- туристичними подорожами вузькоколійкою.
Особливістю фестивалю стало те, що бурштин показували не окремо від поліського життя, а як частину ширшого культурного простору. Гості могли побачити роботу народних майстрів, придбати вироби з природних матеріалів, відвідати локації, пов’язані з історією краю.
Цікавою деталлю бурштинової тематики на Рівненщині стала й бурштинівка — настоянка, яку презентують як локальну родзинку. Її історію пов’язують із поліськими переказами, однак документальних підтверджень того, що вона була поширеним традиційним напоєм усього Полісся, немає. Бурштинівку більше сприймають як туристичну цікавинку, створену навколо одного з найвідоміших символів Рівненщини.
Історія рівненського бурштину переконливо доводить, що його справжня цінність ніколи не вимірювалася лише грошима. Викопна смола стала міцною ниткою, яка зв’язує крізь віки найдавніші епохи з теперішнім. Пройшовши шлях від матеріалу для виготовлення стародавніх амулетів до символу етнофестивалів та туристичних маршрутів, він став культурним кодом Рівненщини. І поки місцеві майстри та ентузіасти відкривають нові грані бурштину, застигла смола поліських лісів залишатиметься символом нашого дивовижного краю.