15 Серпня 2022

Археологічні знахідки Острога часів панування князів Острозьких: що цікавого віднайшли під землею

Related

Працювали до 3-ї ночі: якими були ресторани Рівного в XX столітті

Йдуть роки, десятиліття, століття, а ресторани, кав’ярні, паби продовжують...

Курорт “Гута Степанська”: історія відомого санаторію, про який всі забули

На території Рівненської області розташовано декілька санаторіїв, які лікують...

Традиційні страви та кулінарна спадщина Рівненщини

Полюбляєте смачненько поїсти? Подобаються страви різних кухонь світу? Не...

Share

Невеличке місто Острог славиться на всю Україну потужним освітнім закладом Острозькою академією. Колись за часів панування князів Острозьких в ХVІ – першій половині ХVІІ століття Острог був волинським поселенням і входив в список найбільших населених пунктів України. Відомо, що місто почало формуватися за часів Київської Русі. У Повісті минулих літ поселення згадується під 1100 роком, пише irivnyanyn.com.

У XXI столітті підземні скарби міста активно вивчаються археологами. Спеціалісти в процесі проведення розкопок натрапляють на цікаві факти, які допомагають зрозуміти, яким було життя місцевих жителів декілька століть назад. Незважаючи на низку здійснених досліджень, археологи не перестають дивувати і постійно вражають результатами проведеної роботи на території давнього містечка.

Перші розкопки на Замковій горі

Акт розподілу володінь між синами князя Василя-Костянтина Острозького 1603 року інформує, що Острог у ХVІ – на початку ХVІІ століття поділений на три частини: замок, місто та передмістя. 

Замок в свою чергу складався із дитинця та пригородка. Цікавим у плані дослідження є дитинець (Замкова гора). Ця частина займала площу 0,5 га. Її захищали потужні укріплення, а розташовані споруди збереглися до наших днів:  вежа Мурована, Нова башта і Богоявленський собор. Пригородок площею 3,0 га є продовженням дитинця. Це укріплена частина замку, де розташовані були князівські будівлі, двори шляхти, Успенська та Миколаївська церкви, а також костел Успіння Богородиці. Прикладом колишнього укріплення є збережені Луцька і Татарська брами.

Й.В. Новицький у 1925 році започаткував вивчення археологічних пам’яток Острога. Вчений досліджував слов’янський курганний могильник, що знаходився на північ від Луцької брами біля єврейського кладовища. Особливу увагу привертає срібне дротяне скроневе кільце із кінцями, що накладаються один на один. Ця та декілька інших знахідок зберігається у Варшавському археологічному музеї. Такі прикраси були поширеними на Волині та інших регіонах Південної Русі в Х – ХІІ століттях.

Культурні нашарування  території замку князів Острозьких археологічними методами вперше досліджував І.В. Бондар у 1957 – 1958 роках. Вченому вдалося віднайти залишки керамічних виробів часів Київської Русі і наступних періодів. Дослідник в процесі розкопок натрапив на сліди існування трипільської культури, об’єкти та речі ХІ – ХІІІ століття, а на глибині 1,5 м знаходилися залишки предметів ХV – ХVІІ століття.

У 1967 – 1969 роках Замкову гору досліджувала О.М. Годованюк. На основі її роботи сформували невелику колекцію речових знахідок доби Середньовіччя. Знайдені матеріали поповнили фонди історико-культурного заповідника Острога. Наприклад, уламки давньоруських гончарних горщиків відносяться до  ХІІ – першої половини ХІІІ століття.

Кладовище поблизу Миколаївської церкви: як ховали жителів Острога

Біля Михайлівської церкви виявили більше 200 християнських поховань. Найглибші могильні ями знаходилися на відстані 3,5 м. Більшість поховань розкопали на глибині 1,3 – 2,0 м. Померлих ложили випростаними на спині в сторону заходу, а руки схрещували їм на грудях чи на животі. 

Цвинтар використовували протягом тривалого часу. Про це свідчать кількашарові поховання. В деяких місцях таких рівнів три і навіть чотири. Більшість поховань скромні, без зайвого інвентарю, проте є й такі, в яких виявлено залишки предметів побуту тодішнього періоду. Мова йде про монети  ХVІІ століття, гудзики, різноманітні застібки, перстні, намисто та медальйони. В результаті проведених експертиз та після низки досліджень встановлено, що більшість поховань з’явилися біля Михайлівської церкви у ХVІ – ХVІІІ століттях.

.