Дата заснування Рівненської пивоварні є приводом для дискусій.
Перша офіційна згадка про пивоваріння у Рівному з’явилася ще у ХІХ ст. за часів князів Любомирських, які були власниками міста, пише irivnyanyn.com. Наприкінці цього століття держава викупила у князя Любомирського монопольне право пропінації, а пивоварна справа перейшла до заможних єврейських родин.
Також історичні джерела, зокрема «Военно-статистическое обозрение Российской империи» зразка 1850 року щодо стану промисловості в «уездном городе Ровно», стверджують, що пивоварний завод у Рівному існував у 1849 році та мав на той час виробничі оберти в 990 російських рублів щорічно.
Зі скасуванням у 1861 році кріпосного права та початком будівництва залізниць у західному напрямку (на Волинь і далі, до австро-угорської Галичини) рівненська пивоварня протягом 1866 року випустила продукції вже на 1200 рублів.
Загалом виготовлення пива на Рівненщині сягає часів, коли на ці землі почали масово переселятися чеські колоністи.
Це стало можливим після підписання міждержавної угоди між російським царем Олександром Другим Романовим та австрійським цісарем Францом-Йосифом Габсбургом у 60-х роках XIX століття. Селилися чеські родини в українських селах або створювали свої невеликі компактні поселення на землях колишніх панських фільварків — чеські волості. Чехи привезли з собою новітні методи ведення сільського господарства та найкращі, на той час, сорти хмелю — «Заацький» та «Гжатецький».
Та хміль як технічна культура культивувався на території Волині ще до масового переселення сюди чехів, особливо у Дубенському регіоні.
Паровий завод “Бергшлос”
У 1908 р. в Рівному відкрили паровий пивоварний завод «Бергшлос», власником якого був купець другої гільдії Герш Меєр Писюк. На заводі працювало три десятки робітників, а сума випущеної продукції становила 35 тисяч рублів. Підприємство стало сімейним бізнесом і поступово перетворилося на акціонерне товариство. Вже у 1913 р. на заводі працювало 116 осіб. За деякий час підприємство під керівництвом М. Писюка стало одним із найбільших і найкращих у пивоварній галузі.
Завод під поляками
У 1921 р. територія Західної Волині перейшла до складу Другої Речі Посполитої. Зміна влади надала нового імпульсу промисловому розвитку регіону, значну частку в якому посіла харчова промисловість, зокрема одна із її галузей — пивоваріння.
Упродовж 1920–1921 рр. після революційних подій власники відремонтували приміщення Рівненського пивзаводу. Нова польська влада піддала контролю вже діючі промислові підприємства. Винятком не став і пивзавод, куди прибула комісія із Міністерства промисловості та торгівлі. 2–4 березня 1923 р. комісія провела перевірку роботи підприємства та наявної документації. Після ретельного опису майна Рівненського пивзаводу комісія визначила, що площа, яка належала товариству «Бергшлос», складала 2702 м².
А якщо 1м² коштував 1600 польських марок, то загальну суму — 4323200 польських марок становила вартість землі, яка розташовувалася у центральній частині Рівного. Вартість машин і технічного обладнання — 53688000 марок, будівлі – 670471640 марок. Загальна вартість заводу складала 1250579640 польських марок.
З боку держави здійснювався активний нагляд за фінансовими справами пивзаводу, тому вимогою влади був щорічний звіт про фінансову діяльність. Такий звіт публікувала газета «Монітор Польський».
Хоча пивоваріння у Другій Речі Посполитій давало значні прибутки, разом з тим, ця галузь промисловості була дрібною та малорозвиненою. Так, у 1928 р. у Польщі існувало 188 броварень, більшість із яких були дрібними, близько 40 — середніми і лише 6 — великими.
Рівненський пивзавод успішно вів свою діяльність.
У 1928 р. ярмарок “Волинські торги” відвідав міністр рільництва, який відкрив перший кіоск на торгах, де була представлена продукція товариства «Бергшлос». Скуштувавши рівненського пива, міністр відзначив його якість, і зауважив, чому напій відсутній на польському ринку. Комісія на чолі з міністром високо оцінивши якість продукції пивзаводу «Бергшлос», нагородили його срібною медаллю.
Найприбутковішим підприємством міста рівненський пивоварний завод «Бергшлос» став у 1938 році. Він забезпечував роботою близько 120 осіб, а його річний дохід становив 5 мільйонів злотих. На той час підприємцю М. Писюку в Рівному належала фабрика дріжджів і завод із виробництва штучних мінеральних вод, що розташовувалися у приміщеннях пивзаводу.
Націоналізація заводу радянською владою
Друга Світова війна та встановлення радянської влади перервали діяльність Рівненського пивзаводу «Бергшлос». 15 листопада 1939 р. постановою Тимчасового комітету завод було націоналізовано.
Завод подовжував виготовляти пиво упродовж німецької окупації 1941-44 років.
Вже після повернення радянської влади на територію України Рівненський пивзавод працював як складова частина Рівненського пивоб’єднання Мінхарчопрому УРСР. В той час смакові властивості та якість продукції вже були невисокої якості і поціновувачів місцевого хмільного напою ставало все менше. До того ж розпочалася хвиля боротьби з поширенням пияцтва, яку запровадила радянська влада. Рівненським пивоварам у ті часи було настільки важко, що в кінці 50-х років минулого століття завод мало не закрили.
Історичну торгову марку «Бергшлосс» рівненському пивзаводу повернули вже після розпаду Радянського Союзу.
Сьогодні можна стверджувати, що рівненський пивзавод повернув собі колишню славу.