Війна вплинула на кожного українця. Життя військових, які опинилися на передовій, вона змінила докорінно. Коли захисники та захисниці повертаються з фронту, вони наче потрапляють в іншу реальність. Військові почуваються чужими та непотрібними суспільству, між ними та цивільними виникає стіна непорозуміння, пише сайт irivnyanyn.com. Завдання тих, хто лишився в тилу, — надавати підтримку людям, які ризикують життям заради миру в Україні. Але не менш важливо вміти робити це правильно.
Чому до військових має бути особливий підхід
Через виклики, з якими захисники та захисниці України стикаються на полі бою, змінюється їх світогляд, звички та поведінка. Багато з них повертаються з фронту з розладами психіки: бойовою психічною травмою (БПТ) та посттравматичним стресовим розладом (ПТСР).
Поведінка військових може змінитися настільки, що викликатиме непорозуміння у цивільних і навіть лякатиме їх. Такі зміни з фронтовиками стаються через патерни, які формуються під впливом наступних чинників:
- сильні стресові навантаження — негативно впливають на ментальне здоров’я, тому військовим важко виражати емоції, особливо позитивні;
- постійне відчуття небезпеки — звичка бути завжди готовим до найгіршого робить надмірно пильними та відчуженими, що створює бар’єри в спілкуванні з цивільними;
- фізичні травми та інвалідність — знижує самооцінку та моральний дух військових;
- сильний емоційний зв’язок з побратимами — змушує постійно думати про товаришів, не даючи можливості сконцентруватися на інших аспектах життя.
Адаптація військових може тривати від кількох місяців до кількох років. Завдання цивільних — прискорити цей процес та стати надійною опорою для українських героїв.
Найважче переживають зміни, які відбулися з військовими, члени їх родин. Громадська організація «Центр підтримки Атлант», комунальне підприємство «Будинок ветеранів» та інші спілки проводять зустрічі з рідними фронтовиків. На цих заходах психологічно підтримують родичів військових та навчають їх правильно спілкуватися з тими, хто повернувся з війни.
Як цивільним підтримувати військових
Фінансова підтримка дуже важлива для військовослужбовців. Кошти, перераховані волонтерським фондам, дозволяють забезпечувати захисників одягом, побутовими речами, медичними засобами та іншими речами, необхідними для поліпшення умов перебування в прифронтових зонах і збереження здоров’я та життя. Однак, крім матеріальної, важливі й інші види підтримки.
Психологічна допомога
Варто психологічно підтримувати тих, хто був на передовій. Універсальної поради як поводитися з такими людьми немає, бо кожен випадок і кожна людина особливі. Проте є кілька загальних порад від військового психолога з Рівненщини Максима Чубика, які допоможуть цивільним знайти спільну мову з військовими:
- не нав’язуйте розмов про війну — не всі хочуть обговорювати пережиті події;
- будьте готові вислухати — якщо військовослужбовець вирішив поділитися своїми переживаннями, дайте йому можливість виговоритися;
- допомагайте ненав’язливо — ветеранам з ампутаціями та проблемами опорно-рухового апарату може знадобитися допомога в магазині, у громадському транспорті тощо, але завжди спочатку запитайте дозвіл допомогти, щоб ветеран не відчував себе безпомічним;
- не стигматизуйте психологічну допомогу — наголошуйте на тому, що звернення до психотерапевта є нормальним явищем, а не ознакою слабкості;
- не будьте байдужими — коли бачите ветеранів з ампутаціями, не відвертайте очей, а покладіть руку на серце, виявивши жест подяки за їх подвиг.
Донорство крові
Ще один спосіб допомогти військовим — стати донором крові. Поранені військовослужбовці, які потрапляють з поля бою в лікарні, часто потребують невідкладного переливання крові. Ставши донором, ви допомагаєте зберегти життя. Люди, які не мають протипоказань, можуть здати кров в Рівному в Центрі служби крові на вулиці Степана Бандери, 31.
Мотиваційні зустрічі для поранених військових
Військові, які отримали поранення, втратили кінцівки або опинилися прикутими до крісла колісного, втрачають віру у майбутнє. Часто такі люди не знають, як жити далі. Їм важко прийняти нові реалії.
Важливо не лишати поранених військових наодинці. Охочі можуть долучитися до рівненських активістів, які підтримують поранених захисників. Наприклад, Заслужений майстер спорту України зі спортивних танців на візках Іван Сівак проводить у Рівному мотиваційні зустрічі для поранених військовослужбовців, демонструючи на своєму прикладі, що з проблемами з опорно-руховим апаратом можна займатися спортом, мати сім’ю та дітей.
Спортивні заходи для військових
Фізична активність грає важливу роль у підтримці як фізичного, так і психічного здоров’я. Організація спортивних турнірів, благодійних забігів та подібних заходів може надихнути військових почати займатися спортом. Іноді таке захоплення переростає в успішну кар’єру.
В Рівному завдяки спільним зусиллям місцевої влади, громадських організацій та волонтерів відбуваються спортивні події за участю ветеранів та військовослужбовців:
- фестиваль «Футбол для всіх»;
- змагання «Сильні України»;
- фестиваль «Бадмінтон для всіх» та інші.
Рівненські тренери також долучаються до ініціативи «TrenVet» та безплатно допомагають з реабілітацією людям, що повернулися з фронту.
Навіть якщо військові не будуть брати участь у змаганнях, а просто вболіватимуть за улюблену команду, отримають емоційне перезавантаження. В Рівному можна організувати військовослужбовцям перегляд футбольного матчу на стадіоні «Авангард» або запросити на перегляд змагання зі спідвею на стадіоні «Мототрек».
Попри те, що війна торкнулася кожного, життя військових і тих, хто лишився в тилу, сильно відрізняється. Військовослужбовці жертвують особистим життям, своєю кар’єрою та безпекою заради захисту країни та її громадян. Моральний обов’язок цивільних рівнян, як і всіх українців в тилу, — підтримувати захисників та захисниць України, правильно допомагати з адаптацією тим, хто вертається з фронту.