Місто Острог, що на Рівненщині, має давню історію. Перша письмова згадка про Острог датується в Іпатіївському літописі в 1100 році. Місто славиться своїм замком та академією. Однак і крім них місто має багато цікавинок та історичних таємниць. Цікавою є історія аптечної справи цього давнього міста Рівненщини. У XVII столітті в місті трудились аптекарі-єзуїти в Острозькому колегіумі. Працював у місті і аптекар із Голландії, якого особисто запросив князь Костянтин Острозький, відомий свої меценатством, пише irivnyanyn.com.
Аптекарі Острозького єзуїтського колегіуму
У 1624 році у місті Острог був заснований Острозький єзуїтський колегіум. Цей заклад освіти належав до єзуїтських навчальних закладів вищого типу. Тут викладалися курси богослов’я та філософії. Колегіум мав власну бібліотеку, папірню, обсерваторію та аптеку.
Аптека в Острозькому єзуїтському колегіумі була заснована у 1628 році. Аптекарями були члени Товариства Ісусового. В аптеці єзуїтського колегіуму можна було придбати не лише ліки, а й духмяні приправи, ароматичні речовини.
Аптекарі-єзуїти власноруч виготовляли лікарські засоби. В бібліотеці колегіуму було чимало праць, якими користувались аптекарі. В теплу пору року вони збирали трави, квіти, коріння рослин, насіння. Крім цього аптекарі також вирощували лікарські рослини у саду поблизу колегіуму. Ліки виготовляли за існуючими рецептами. Їх могли безкоштовно отримати бідні люди та меценати Ордену єзуїтів.
Фармацевт, як правило займався аптечною справою все своє життя. Так аптекарі Ордену єзуїтів ставали відомими не лише у своєму місті, а й далеко за межами.
Аптека Острозького єзуїтського колегіуму була розширена у 1641 році. На жаль, фундушних записів вона не мала, але точно відомо, що аптека працювала до 1773 року, тобто, до закриття колегіуму. Відомо, що в другій половині XVII століття в колегіумній аптеці працював кваліфікований фармацевт із Тюрингії – Бальтазар. Він був протестантом за віросповіданням і мандрував до Києва, однак зупинився в Острозі. Тут він перейшов в католицизм і значно поліпшив аптеку єзуїтського колегіуму. Балтазар навчив аптечній справі свого учня – Щепана Войтеського.
Інформацію про перших острозьких аптекарів можна віднайти в книзі лікаря та історика-краєзнавця Рафаеля Шпізеля «Нариси з історії медицини Острога». Зокрема, стає відомо, що до розвитку аптечної справи в Острозі долучився відомий меценат, державний діяч Великого князівства Литовського Костянтин Острозький (1460-1530 рр.). Князь-благодійник запросив до рідного міста аптекаря Лютеція із Голландії. Для нього Острозький навіть побудував будинок, аби острожани могли звертатися до фармацевта за ліками та лікуванням.
У подвірній книзі Острога йдеться про те, що у 1708 році у місті проживали три аптекарі, кілька лікарів, а також декілька знахарів.
Впродовж всього існування аптеки в Острозькому єзуїтському колегіумі тут працювало 23 фармацевти. Після скасування Ордену єзуїтів у 1773 році в колегіумі розмістився монастир Василіан. У 1809 та 1821 роках комплекс пережив пожежі, які значно пошкодили його. А у 1875 році колегіум, в якому була й аптека, розібрали на будівельний матеріал.
Аптечна справа Острога в XX столітті
До початку Першої світової війни в Острозі тривалий час успішно працювала аптека Вацлава Жолтовського. Про її вигляд можна дізнатись завдяки старим світлинам, які збереглись до наших днів. На першому поверсі будівлі розташовувалась сама аптека, а на другому жив Вацлав Жолтовський з родиною. Після Другої світової війни в будівлі Жолтовського було організовано Будинок культури. У 50-х роках було перебудовано фасад та вхід будівлі, добудовано концертну залу. Так будинок Жолтовського втратив свою автентичність.
У міжвоєнні роки відомим аптечним закладом Острога була аптека Шраєра. Після встановлення радянської влади всі аптеки міста були націоналізовані. Були запроваджені спеціальні правила з виготовлення та відпуску лікарських препаратів.
Під час німецької окупації аптечних закладів у місті не було. Однак траплялось, коли люди без належної освіти продавали лікарські препарати сумнівної якості.
Після Другої світової війни особам без відповідної освіти та спеціального дозволу заборонялось виготовляти та збувати медичні препарати. У повоєнні роки професія аптекаря стала дуже престижною – багато випускників середніх шкіл прагнули здобути освіту фармацевта або провізора. Чимало уродженців Острога закінчили фармацевтичні факультети Харківського, Київського та Львівського університетів. Хтось з них вертався додому і розвивав фармацію в рідному місті, а хтось шукав своєї долі в інших містах.
Значний внесок у розвиток фармацевтичної науки зробили уродженці Острожчини: Федір Жоглу, Н. Бившук, С. Кирилюк та інші.
