Дорогою до Львова обабіч дороги, схована від людських очей, розташована незвичайна споруда, яка одночасно і лякає і заворожує, пише сайт irivnyanyn.com. Мова йде про оборонну споруду, яка є архітектурною пам’яткою XIX століття, що розташована неподалік села Тараканів Дубенського району Рівненської області.
На теренах Інтернету можна знайти кілька назв фортеці: Тараканівський форт, Дубенський форт, Нова Дубенська фортеця.
Причини будівництва форту
З часу третього поділу Польщі в 1795 році місто Дубно з околицями було приєднано до Росії і з 1797 р. стало повітовим містом Волинської губернії. Таким чином Дубно стало прикордонним містом. Саме тоді починається будівництво форту.
Царський уряд Російської імперії прийняв рішення про таке будівництво з метою оборони своїх західних рубежів.
Інженерний департамент військового міністерства під керівництвом інженера генерала Едуарда Тотлебена на початку 70–х років ХІХ ст. подав на розгляд ідею створення маленьких прикордонних фортець з метою прикриття зосередження і розгортання армій. Ще однією з причин змін у військово-інженерній думці була поява залізниці і могутньої артилерії.
Керівником будівництва форту був назначений інженер-полковник Борисов, під керівництвом якого з 1885 по 1890 р. були виконані проведені земляні роботи та всі основні будівельні роботи.
До наших часів зберігся “Формуляр Дубенських зміцнень за 1899 р.”, складений військовим інженером-полковником Баумгартеном, який брав участь у будівництві форту у 90-х рр. Згаданий документ може слугувати повноцінним історичним матеріалом з вивчення пам’ятки архітектури, адже в ньому викладена історія будівництва форту.
Будова фортифікаційної споруди
Споруда з усіх боків обнесена високим валом. Тому її зовні не видно, вона ніби схована від сторонніх очей.
Загалом, Тараканівський форт являє собою бетонно-земляну фортифікаційну споруду, що побудована з цегли, цементу, бетонного розчину, чавуно-ливарних деталей, які використовувалися для перекриття.
Споруда має чотирикутну форму зі зрізаним західним кутом. Загальна площа форту сягала 240 кв. сажнів (1 сажень – 2,13 м).
В центрі розміщувалася двоповерхова казарма для господарських, складських і житлових приміщень гарнізону.
На валу знаходилася вогнева позиція, яка складалася з брустверів для гармат, банкеток для стрільців і тильних траверзів на горі фортечного валу.
У зовнішній частині форту було спеціально обладнане місце, куди при потребі через головний рів зі спеціальних казематів висувався металевий міст.
Головний рів був сухим та укріплювався міцною стіною, на якій розміщувалися бойові бетонні каземати – кофри на вихідному північному, західному і південному куті.
Зовнішній земляний вал було придумано пологим, в підніжжі якого розміщувався передовий рів, укріплений металевими ґратами.
У “Формулярі Дубенських укріплень” наявний детальний опис форту: кількість казематів (під склади, житло, електричну і телеграфну станції, колодязі, лазарет тощо), види та кількість озброєння.
У вищезгаданому документі зазначалося, що приміщення складів провіанту могли вмістити двомісячний запас, необхідний для гарнізону форту.
Також в будівлі розміщувалося три колодязі: один призначався для постачання артилерійської роти водою в мирний час, один для забезпечення холодильників при гасових двигунах 2-х електростанцій, і один для постачання водою гарнізону під час облоги.
Ще форт у 1899 році був телефонізований.
У Тараканівському форту діяла гарнізонна церква. Розташовувалася вона в казематах центральної казарми посередині її західного фасаду на рівні двох поверхів.
До речі, усі приміщення підземних ходів, каземати були електрифіковані.
Прорахунки
До 1900 р. форт використовувався як укріплення-склад. Через значну концентрацію військ на південно-західному кордоні неподалік від Дубна царський уряд дотримувався помилкової думки, що південно-західний напрямок менш небезпечний ніж, північно-західний і центральний напрямки театру воєнних дій. Тому форт був скасований як оборонна споруда, але його не зруйнували, а перетворили на військову в’язницю.
Форт після Першої світової війни
У червні 1915 року частини південно-західного російського фронту відійшли з форту після короткого бою, підірвавши кофри в рові, бункери на бойових позиціях та частину безпечних казематів. Форт зайняли австрійські війська.
Вже влітку 1916 року під час Брусиловського прориву російські частини вибили з цих укріплень частини 4-ї австрійської армії. В ході бою загинуло 200 австрійських солдатів, яких поховали біля форту.
У період після Першої світової війни форти закритого типу втратили своє колишнє призначення і розглядалися лише як ключова позиція від тієї чи іншої ділянки фронту.
У 1920 році під час Польсько-радянської війни фортом намагалася заволодіти кавалерія Будьонного, проте наштовхнулася на запеклий опір польського війська. В боях брала участь військова авіація та бронепоїзд “Хоробрий”. Гарнізон форту під командуванням Віктора Матчинського бився в оточенні, допоки мав припаси, після чого вдало здійснив прорив.
Форт під час Другої світової війни
Тараканівський форту у період Другої світової війни практично не використовувався.
У 1939 році польський гарнізон, що розміщувався у цій фортифікаційній споруді, покинув її без бою. Про якісь воєнні події 1941 року на форту не відомо, хоч у тих місцях відбувалася потужна Дубно-Бродівська танкова битва. Є інформація, що на території форту перебували німецькі війська, влаштувавши тут склади боєприпасів. У 1944 році на території форту відбувся стрілецький бій.
Використання форту в радянські часи
У шістдесятих роках були спроби Міністерства торгівлі УРСР обладнати на базі форту склад консервованої продукції. Проте надмірна вологість та випаровування не дали можливості зберігати продукти. Штаб Прикарпатського військового округу з цієї ж причини відмовився від спроб обладнати склад автотракторних запчастин на базі форту.
У 1983 році групою фахівців львівської комплексної архітектурно-реставраційної майстерні інституту “Укрпроектреставрації” на замовлення відділу в справах будівництва й архітектури Рівненського облвиконкому було проведено дослідження та підготовлений акт технічного стану форту. В документі зазначалося про незадовільний стан споруди, її руйнування та неможливість подальшого використання.
Забута споруда
Тараканівський форт – це забута споруда, яку охоче відвідують туристи, дослідники старовини, історії. А ще форт використовують як кіномайданчик.
Перебуває він в аварійному стані, тому блукати коридорами казематів вкрай небезпечно, через руйнування перекриттів та наявність колодязів (лише деякі колодязі були закриті).
Ще в цьому таємничому місці, як запевняють туристи, є привиди, яких вони бачили на території форту. Все можливе, адже тут під час функціонування фортеці, полягло чимало військових, частина яких похована неподалік форту.
Вирушаючи у подорож до Тараканівського форту будьте обережними та дотримуйтеся правил безпеки.
Приємної подорожі.